Херсонському обласному художньому музею ім.О.О.Шовкуненка виповнилося 40 років з дня народження! З нагоди цієї урочистої дати 30 травня музей запросив друзів та колег на ювілей. На святкуванні прозвучали розповіді про історію музею, вітання та численні поздоровлення від гостей.

Головною подією ювілею став виставковий проекту року  «Україна: від народного мистецтва до модерну», в рамках якого експонуються три тематичні виставки творів українського мистецтва з колекції музею, «Графіка Т.Г.Шевченка» (30 оригінальних графічних творів з колекції Національного музею Тараса Шевченка) та «Живопис Олександра Мурашка» (5 живописних робіт з колекції Національного художнього музею України), які стали справжньою несподіванкою для всіх шанувальників мистецтва та  родзинкою експозиції. Гості познайомились з виставками перед урочистою частиною заходу.

Від імені керівництва області Художній музей привітав заступник голови облдержадміністрації Андрій Балонь, який побажав музею вдячних відвідувачів і зазначив, що кропітка робота музейників помітна в кожній дрібниці. Народний депутат України Юрій Одарченко також привітав колектив та зазначив, що Художній музей — це той ідеальний світ, що не існує в буденності, і до якого хочеться повертатись… Начальник Департаменту культури, туризму та курортів Світлана Думинська побажала співробітникам музею нових звершень та виказала свої враження від виставкового проекту: «Вся Україна перед нами — в творах із зібрання музею та роботах з колекції київських музеїв».

Співробітники музею під оплески залу отримали почесні грамоти від Херсонської обласної державної адміністрації, Херсонської обласної ради, Департаменту культури, туризму та курортів ХОДА.

Директор музею, заслужений працівник культури України Аліна Доценко привітала колектив та познайомила усіх присутніх з нині працюючими та колишніми  співробітниками музею.

Одним з важливих моментів заходу була презентація альбому «Українське мистецтво в колекції Херсонського обласного художнього музею ім.О.О.Шовкуненка», який представили укладачі видання — заступниця директора з наукової роботи Владислава Дяченко, завідуюча науково-експозиційним відділом Наталя Кольцова та Ольга Алеферко — директор видавництва «Надніпряночка».

Найприємніша частина свята — привітання та подарунки від гостей. Перших кроків музею торкнувся в вітальному слові Народний художник України Володимир Чуприна. Особливий подарунок — книгу спогадів про першого директора музею Євгена Подольського презентувала Ольга Лянсберг, співробітниця Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.Олеся Гончара. Привітали музей давні  та вірні друзі — колектив охоронної фірми «Арсенал», що багато років охороняє безцінні твори колекції музею.

Під час святкування 40-річчя музейна колекція поповнилась новими надходженнями — подарунками від художників та музейників. Особливо приємно було побачити колег з різних міст України, які знайшли можливість і час особисто привітати колектив музею: Тетяну Чуйко (Національний музей Тараса Шевченка), Галину Чумак (Національний художній музей України), Людмилу Тверську (Музей українського мистецтва (Дніпро), Сергія Рослякова та співробітників (Миколаївський обласний художній музей ім.В.В.Верещагіна), а також херсонських колег з Херсонського краєзнавчого музею.

Музичні подарунки прозвучали від справжніх митців, вірних друзів музею — Народної артистки України Наталі Лелеко, Народного артиста України Хариса Ширінського, заслуженого робітника культури України Віктора Гурби, заслуженого працівника культури України Наталії Левченко під акомпанемент Інни Кісельникової та Олени Сухової. Атмосферу свята в колі друзів підтримувала ведуча вечора — Ольга Бойцова.

Щиро дякуємо усім, хто прийняв запрошення та привітав колектив музею з цією важливою датою!

В експозиції  представлено 21 твір майстрів західноєвропейського мистецтва із зібрання Херсонського художнього музею. У більшості, це роботи з приватної колекції М.І. Корніловської, що надійшли в музей в 1977 р., згідно заповіту їх власниці.

Кожен окремий твір — це приклад приналежності авторів до різноманітних європейських художніх шкіл. Англійський станковий живопис репрезентовано твором Пітера Лелі ( 1618-1680, справжнє ім’я Пітер Ван дер Фас), учня відомого фламандського художника Антоніса Ван Дейка. Пітер Лелі був провідним художником Англії у часи реставрації монархії Стюартів (1660-1680 рр.). Працюючи при дворі Карла II, він написав велику кількість парадних портретів для англійської аристократії. Полотно «Дама з собачкою» дає уяву як про ідеал краси, що панував у вищих колах суспільства, так і про придворне портретне мистецтво в цілому.

Німецький живопис XVIII століття представлений полотном Кристофеля Любинецького (1660-1728). На картині «Сцена у шинку» зображено гультяїв, які бешкетують на дружній вечірці. Образний стрій та темний колорит викликає асоціації з творами старовинних  майстрів Нідерландів, для яких було характерним зображення приватного життя людини  саме під час розваг і відпочинку.

У мистецтві Німеччини XIX століття одержали розвиток такі художні напрями як романтизм та реалізм. На полотні «У монастирського настоятеля» (1859) Августа фон Байєра (1803/1804-1875) зображені фігура ченця на тлі напівкруглих арок порталу та інтер’єр монастиря.  Картина, створена у стилі пізнього німецького романтизму, перейнята відчуттям таємничості, недомовленості, що підсилюються за допомогою світлотіньових контрастів.

Італійську школу живопису представлено твором невідомого майстра першої половини XVIII століття. Репрезентативне полотно «Портрет духовної особи і хлопчика» є одним з найкращих творів колекції музею. Бельгієць Франц Ферлут (1795-1872)  жив і працював в Італії. Його архітектурний пейзаж «Руїни Форуму» (XIX ст.) являє собою характерний зразок пізньоакадемічного живопису середини XIX ст. з умовним колоритом та чітким розділом на три плани  театралізованої статичної композиції.

Окрасою експозиції є неперевершені гравюри російського художника та гравера Мосолова М.С. (1846-1914) , завдяки яким  ми маємо можливість доторкнутися до творчості всесвітньо відомого голландського живописця, рисувальника, гравера Рембрандта Харменса ван Рейна (1606-1669).

Експозицію доповнюють  твори  французьких скульпторів Мена П’єр Жюля (Бик. XIX ст.), Меленга Ет’єна Марі (Пилип Орлеанський і Людовик XV. XIX ст.) та роботи  невідомих  майстрів (Ландснехт, що спирається на рушницю. 1895; Паоло Веронезе. Друга половина ХІХ ст.)  Особливу увагу привертає скульптура з бронзи, яка є механічним репродукуванням з  надгробка Лоренцо Медічі, виконаним у 1523-1531 рр. всесвітньо відомим італійським майстром Мікеланджело Буанаротті (1475-1564).

В  цьому році 27 травня Херсонському обласному художньому музею ім.О.О.Шовкуненка виповнюється 40 років з моменту відкриття. За цей час його художня колекція з декілька сотень експонатів виросла до понад 12 000 предметів зберігання. До музейного зібрання увійшли «перлини» вітчизняного та світового мистецтва від XVII ст. до наших днів. Сьогодні наш музей, який розміщено у пам’ятнику архітектури та містобудування початку ХХ ст., будівлі колишньої Міської Думи, є справжньою «візитівкою» Херсону та центром його культурного життя.

До визначної дати музей готує виставковий проект року «Україна: від народного мистецтва до модерну», в рамках якого відкриються виставки «Українське мистецтво ХІХ – поч. ХХ ст.», «Українське мистецтво ХХ-ХХІ ст.», «Барви Українського розпису». Спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка та Національним художнім музеєм України вперше в Херсоні буде репрезентовано 30 оригінальних графічних творів Тараса Шевченка та виставку п’яти живописних шедеврів Олександра Мурашка.

Радо запрошуємо Вас на презентацію виставок, яка відбудеться 18 травня о 14:00 за участі Департаменту культури, туризму та курортів ХОДА, ЗМІ, мистецької громади, творчої молоді та студентства. Вхід — вільний!

Олександр Мурашко “Тераса. Благовіщення”

Олександр Мурашко “Портрет Адріана Вікторовича Прахова”

Тарас Шевченко “Казка”

Тарас Шевченко “Автопортрет з бородою”

В залі виставки “Історична картина кінця XVII — початку XIXст.” представлено 15 живописних та скульптурних робіт з колекції музею.

Історичний жанр — один з основних в образотворчому мистецтві, він часто переплітається з іншими жанрами — портретом, пейзажем, побутовим, батальним, міфологічним та релігійним. Твори історичного жанру присвячені подіям, діячам та соціально-значущим явищам в історії суспільства.

В експозиції представлено панорамний пейзаж «Пейзаж у Балканах» (ХІХ ст.) П.П.Верещагіна, жанрову сцену «з життя простих людей» Л.Є.Воротілкіна (Відставний солдат, який просить милостиню. Перша половина ХІХ ст.), історичне полотно «Засідання міністрів» В.І. Якобі.

Окрасою експозиції є парний жіночий та чоловічий портрети пензля провінційного майстра початку ХІХ ст. За спогадами однієї з мешканок Херсона, можливо  саме ці роботи прикрашали одне з приміщень херсонської клінічної лікарні ім.Тропіних. На підрамниках полотен зберігся напис “Собствен. Рахман….”, що може вказувати на приналежність даних зображень до сімейства Григорія Миколайовича Рахманова, який обіймав пост херсонського губернатора з 1810 по 1820 рр. Пошук у цьому напрямку буде продовжено.

Гордістю музейної колекції є ікони Свято-Катерининського собору. Дві ікони невідомих майстрів «Жертвопринесення Авраама» (ХVІІст.) та «Зняття з хреста» (ХІХст.) також представлено на виставці. Часто до історичної тематики зверталися відомі скульптори. Одним з таких митців був Є. О.Лансере — талановитий майстер, який є автором багатьох жанрових скульптур, що відрізняються влучністю спостереження та етнографічною точністю: «Святослав по дорозі до Царгороду» (1886р.).

Експозицію доповнюють старовинні порцелянові вази, виконані наприкінці ХІХ ст. на Імператорському фарфоровому заводі (Санкт-Петербург). Особливий інтерес представляє ваза, яка є порцеляновою копією (1893р.) відомої у всьому світі срібної амфори, знайденої  у 1862р. видатним археологом І.Є.Забеліним (1820-1908 рр.) під час розкопок на скіфському царському кургані Чортомлик (поблизу м. Нікополь Запорізької обл.).

Запрошуємо подивитись виставку «Історична картина XVII-XIXст.»!

До 40-річчя заснування Херсонського художнього музею

Світлина супроводжує людину все життя. Вона дивиться на нас зі сторінок  газет, журналів, афіш  та рекламних щитів, прикрашає сімейні альбоми,   засвідчує особистість в документах.

Термін «фотографія» першим використав у 1839 р. англійський астроном Джон Фредерік Вільям Гершель. Сьогодні ми називаємо так усі види фотокарток — від  аматорських до карт Землі, зроблених зі супутників. Зародження фотографії  нерозривно пов’язане з її технічним удосконаленням. На ранніх стадіях становлення цього мистецтва з’явилися шедеври, які є для багатьох поколінь аматорів зразками неперевершеної досконалості.  Але історія доводить, що ніколи технічне оснащення фотографа не було вирішальним чинником при створенні справжнього витвору мистецтва. Головне — це вдумливість, щирість, чуй­ність, проникливість і звичайно знання технічних тонкощів. Світлину неможливо зробити з майбут­нього або минулого. Фотографу підкорюється тільки миттєвість. Це  основна вла­стивість і перевага, котра відрізняє фотознімок від усіх інших видів мистецтв.

В експозиції репрезентовано 90 творів киянина Олександра Сліпченка, який завдяки поєднанню своєї спостережливості та технологічних можливостей комп’ютерної обробки, досягає у своїх роботах відчуття фантастичної ірреальності та казковості. До речі, п’ять  світлин, представлених в експозиції, майстер зробив у Херсоні, на проспекті Ушакова.

Сліпченко Олександр Сергійович народився в 1951р. на Волині, у місті Луцьку, де пройшло його дитинство та юнацтво. Свій трудовий шлях почав з опанування  професії токаря. Працюючи на виробництві, одночасно здобував вищу освіту у Київському політехнічному інституті, по закінченні якого отримав диплом інженера-механіка та понад 15 років працював  у конструкторському бюро на одному з підприємств м. Хмельницький. У 1990р. Олександр Сліпченко переїхав до Києва, де тривалий час займав посаду  провідного інженера в Астрономічній Обсерваторії Київського університету ім. Т.Г.Шевченка.

Ще в юнацтві майстер багато часу приділяв фотографії, технічному моделюванню, мандрівкам. Бажання побачити світ, зробити щось своїми руками, зберегти на світлинах неповторні моменти життя, не залишили його і донині.  Географія подорожей Сліпченка дуже велика: походи  по горах Карпат, Криму, Кавказу та Алтаю, поїздки по Україні, мандрівки у Польщу, Нимеччину, Францію, Хорватію, Болгарію, Чехію, Румунію.

Швидкоплинність часу, поспіх, перенасиченість подіями , сумна втрата нашої здатності дивуватися красі природи  підштовхнули фотохудожника до думки  створити оригінальний проект, в якому він демонструє так зване мистецтво випадковості, що переносить нас у світ незвичайних образів. Ось як сам автор характеризує своє захоплення: «Фотографування є суттєвою обставиною мого життя. Фотокамера завжди зі мною, бо цікаві моменти, які я бачу — неповторні і швидкоплинні. Я — аматор, а не професіонал, бо грошей на своєму захопленні не заробляю. На моїх фото – краєвиди України, друзі та рідні, тварини та рослини, спортивні змагання, дива природи інших країн. До того ж я мешкаю у Києві, де твориться новітня українська історія, де так чи інакше стаєш не тільки свідком, але й учасником доленосних для нашої країни подій. Разом з фотокамерою я побував у вирі двох революцій — Помаранчевої та Революції гідності. Як тільки міг, я старався відобразити ці події, щоб зберегти їх для історії. Зараз ці світлини передані мною в Музей Революції гідності, в якому я маю честь працювати. Але це вже зовсім інша історія. Життя продовжується. Будьмо!».

В експозиції репрезентовано також твори херсонського аматора Кондратова Михайла Михайловича, який з дитинства захоплюється технікою різьблення і так само як Олександр Сліпченко використовує в своїй творчості ті підказки природи, які звичайна людина просто не помічає.

Народний майстер народився  в 1945р. у Херсоні. Після закінчення музичного училища (клас флейти), деякий час працював в академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша. В 1978 р. вирішив змінити фах, отримавши для цього освіту юриста і почавши займатися адвокатською практикою. Але при цьому, майстер ніколи не залишав свої творчі пошуки у різьбленні. Для своїх виробів він використовує деревину клена, акації, карагача, оцтового дерева, а також таких фруктових порід як абрикос, слива та вишня. Гру природних форм, нарости на стволах дерев, примхливі звиви старого коріння та гілля  Михайло Кондратов доробляє  спеціальними інструментами та вкриває шаром лаку для захисту від зовнішнього впливу, перетворюючи старі, часом пожухлі деревинки,  у твори того самого мистецтва випадковості, яке ми побачили у світлинах  київського фотохудожника.

Творчий доробок Михайла Кондратова, як і фотопроект  Олександра Сліпченка, пропонується глядачам уперше. Побажаємо ж обом майстрам успіхів у їх справі, творчої наснаги та натхнення!