Херсонський обласний художній музей ім.О.О.Шовкуненка запрошує приєднатися до всесвітнього флешмобу — Дня музейних селфі (Museum selfie day). Заплануйте на наступному тижні візит до музею (з 16 по 20 січня), щоб взяти участь в традиційній акції багатьох музеїв світу!

Вперше День музейних селфі відбувся в 2014 році, коли звичайна жителька Лондона  Мар Діксон разом зі своєю донькою відвідала декілька музеїв та опублікувала світлини в соціальних мережах. Публкації стали резонансними, а звичайні відвідини музею переросли у флешмоб, який отримав значну кількість послідовників. Наразі Діксон продовжує вести власний сайт про музеї та мистецтво.

Умови акції прості: потрібно прийти до музею, сфотографуватися разом з улюбленим експонатом та викласти світлину в Facebook, Twitter або Instagram із тегами #MuseumSelfie та #art_museum_ks. День музейних селфі в багатьох музеях світу відбудеться 16 січня, а Херсонський художній музей запрошує приєднатися до цієї акції протягом усіх днів, відкритих для відвідування. Для нашого музею це буде вже п’ятий День музейних селфі. Найактивніші учасники акції отримають безкоштовні запрошення на екскурсію до музейної башти “Подорож у колиску часу”, які будуть діяти протягом року.

Акція має два застереження:

• категорично заборонено використовувати спалах при фотозйомці, адже це шкодить музейним раритетам;
• зроблене в музеї селфі не можна використовувати як інструмент політичної агітації чи протиборства.

В музеї буде дяти фотозона, створена спеціально для Дня музейних селфі, потрапивши до якої ви можете відчути себе «експонатом» на музейній виставці. Також серед творів мистецтва діючих експозицій ви обов’язково знайдете твір, який не залишить байдужим:

«Живі картини» — виставка голографії (квиток для дорослого 30 грн., дитячий — 20грн., діти до 5 років — безкоштовно);

«Люди. Епоха. Час» — багатонаціональне мистецтво  ХХ ст.;

«Освітня абетка: види та жанри образотворчого мистецтва» — живопис, графіка, скульптура, ДУМ ІІ пол. ХIХ – поч. ХХ ст. з колекції музею;

«Зимова сюїта» — виставка живопису кінця ХVIII – початку ХХ ст. з колекції музею;

«Художні співи Олени Рибальченко» — до 90-річчя від дня народження майстрині;

«Мереживні витинанки Вікторії Мірошниченко» — витинанки та ляльки-мотанки херсонської майстрині;

«Українське та світове мистецтво» — живопис та скульптура ХVIII-ХХст. з колекції музею;

Виставковий проект «Українське мистецтво в зібранні музею»  — живопис, скульптура ІІ пол. ХIХ – поч. ХХ ст. з колекції музею.

Нагадуємо, що фотографування (без спалаху!) в музеї безкоштовне, а вартість музейного квитка складає лише 30 грн. (для дорослого) або 18 грн. (для дітей, студентів, пенсіонерів). 16 cічня (для учасників акції!) вхід буде безкоштовним.

Чекаємо на вас!

27 грудня музей приймав шановану гостю — саме в цей день херсонській художниці Олені Павлівні Рибальченко виповнилось 90 років. До цієї дати в музеї відкрилась експозиція «Художні співи Олени Рибальченко», яка налічує 69 робіт, подаровані музею від майстрині за довгі роки дружби. Привітати Олену Павлівну прийшли друзі, шанувальники її творчості, херсонські художники та представники херсонської громади. Захід, який вітальним словом відкрила директор музею, заслужений працівник культури України Аліна Доценко, відбувся у форматі дружньої зустрічі, де кожен з присутніх міг сказати кілька теплих слів та поділитись спогадами.

Привітати Олену Павлівну прийшли друзі, шанувальники її творчості, херсонські художники та представники херсонської громади. Захід, який вітальним словом відкрила директор музею, заслужений працівниккультури України Аліна Доценко, відбувся у форматі дружньої зустрічі, де кожен з присутніх міг сказати кілька теплих слів та поділитись спогадами.

Майстриня народилась 27 грудня 1928 р. в  місті Павлоград Дніпропетровської області. Закінчила  педучилище у Бородіні – селищі міського типу в Одеській області. Більше тридцяти років мешкала у Харкові, де працювала на станкобудівному заводі. Переїхала в Херсон на постійне місце проживання у 1984 р. У південному місті на Дніпрі і почалося її справжнє заняття малюванням, якому вона віддала своє серце. Першою спробою Рибальченко у живопису був пейзаж на балконній стіні у власній квартирі, про який схвально відгукнулися друзі та сусіди. Згодом Олена Павлівна починає писати олією сюжети на картоні.

Свої твори  спочатку нікому не показувала, проте доленосний випадок привів її до місцевого клубу художників-аматорів, де вона й почала брати участь у виставках. На початку 90-х років мисткиня  вже презентує свої картини в експозиційних залах  Херсонського художнього музею, а в 1993р. — в “Українському домі” у Києві на Всеукраїнській виставці художників-аматорів, де отримує диплом І ступеня. Так раптово, як і диво натхнення, прийшло її творче визнання.

Сьогодні творчий доробок Рибальченко налічує більше 500 живописних творів, які знаходяться у різних музеях країни, у художниці вдома або подаровані друзям, близьким та знайомим.

В Херсонському художньому музеї ім. О.О. Шовкуненка зберігається більше ста робіт майстрині, які є щедрим подарунком Олени Павлівни нашому місту. Вони присвячені українському селу, родині, коханню, природі. Їх гармонійно доповнюють полотна, в яких відбито образ нашого міста, що стало для художниці рідним.

Цікавою особливістю картин Рибальченко є тісний зв’язок з фольклором, поезією, піснею. Вона зображує народні гуляння, свята та звичаї, які були розповсюджені в Україні з давніх часів. Головні персонажі  картин майстрині — дівчата та парубки у національному одязі, які зустрічаються на побаченнях, мріють, сумують та радіють життю. (“Ой на Івана, та й на Купала…”, “А я щаслива, молода…”).

Сама художниця є успішною авторкою багатьох чудових віршів, присвячень, казок і притч, невеличких оповідань, в яких відображена народна мудрість, особистий життєвий досвід, віра у перемогу добрих сил, Божий суд та справедливість.  Кожна картина Рибальченко відзначається щирістю художнього вислову, піднесеним національним духом, безпосередністю образотворчої мови.

За задумом музейних співробітників, невелика виставка творів з музейного зібрання повинна стати своєрідним «вступом до мистецтва» для тих дітей та дорослих, які мають незначне уявлення про види і жанри образотворчого мистецтва. Окрім того, в експозиції репрезентовано декілька творів, які відвідувачі музею побачать уперше.

Мистецтво поєднує в собі багато видів творчої діяльності людини.  Серед них, перш за все, виділяють живопис, графіку, скульптуру, що разом із художньою фотографією становлять образотворче мистецтво. Сама ця  назва пояснює: це мистецтво, що творить образи, які ми можемо ба­чити очима. Тісний зв’язок з ним мають  декоративно-ужиткове мистец­тво та архітектура.

Кожен вид мистецтва говорить з нами по-своєму: графіка — мовою ліній, штрихів, темних і світлих плям (Шишкін І.І. Мурашник. 1885; Невідомий художник. Олександрійський театр у Петербурзі. ХІХ. Експонується вперше); живопис — феєрією кольорів та їх відтінків (Бобров В.О. Портрет співачки Лавровської. 188; Лагоріо Л.Ф. «Розвантаження пасажирського судна. Човен у морі. 1888; Верещагін П.П. Пейзаж в Балканах Друга половина ХІХ ст.); де­коративно-ужиткове мистецтво —  орнаментами, візерунками, символами, а крім того, майстри створюють речі не тільки гарні, але й корисні (Блюдо «Хліб та сіль» 70-ті рр. ХІХ ст. Фабрика Кузнєцова М.С. у Твері). Мистецтво скульптури вибирає своїм об’єктом переважно людину, іноді – тварину, значно рідше – натюрморт чи пейзаж. Персонажів своїх творів майстри втілюють у камені, металі, дереві тощо (Лансере Є.О. Святослав по дорозі до Царгороду.1886).

Станковий живопис (від слова «станок», «мольберт», на який ставиться приготована основа — картон, дошка, полотно для малювання картин) об’єднує твори самостійного значення, не пов’язані з архітектурним ансамблем. На відміну від монументальних творів, які є невід’ємними від стіни і частини будівлі,  живописні полотна можуть змінювати своє місце знаходження. Станковий живопис зародився в епоху Відроджен­ня. Але справжнього розквіту цей вид мистецтва набув, коли виникла техніка роботи олійними фарбами на полотні і майстри отримали можливість працювати над своїми картинами тривалий час.

Виставку «Скарб Тибету» відкрито! Цілий місяць жителі та гості нашого міста зможуть відвідувати тематичні екскурсії, лекції, майстер-класи з тибетської медицини та медитації. В трьох залах представлено понад 500 творів буддійського мистецтва, привезених з Тибету, Непалу, Індії, Шрі-Ланки, Бутану, Монголії та інших країн Далекого Сходу і Південно-Східної Азії, вперше представлених для херсонського глядача.

19 жовтня виставку відкрили заступник директора з наукової роботи Владислава Дяченко, директор Департаменту культури, туризму та курортів Світлана Думинська, директор Благодійного фонду «Жива традиція» Олександр Рибін. Виступаючі привітали Херсон з цією яскравою подією. В сучасному світі інтерес до буддійської культури, яка є однією з найдавніших в історії людства, дуже високий.

Протягом 15 років жителі багатьох міст країни мають можливість подивитись наживо «Скарб Тибету», як зазначає Олександр Рибін. В якості особливого експонату цієї експозиції він представив гостям книгу «Будда та буддизм», перекладену на початку ХХ ст. Іваном Франком, а також процитував його поезію «Поклін тобі, Буддо».

10 жовтня в Херсонському обласному художньому музеї ім.О.О.Шовкуненка відбулось відкриття персональної виставки херсонського художника Григорія Івановича Зозулі «Посмішки осені». В експозиції представлено 29 робіт майстра, серед яких — серія картин, присвячених тематиці українського села та осінні пейзажі.

Виставку відкрила заступник директора з наукової роботи Владислава Дяченко, яка відзначила, що майстер має свій власний стиль, який поєднує світ реального і фантастичного, використовуючи прийом гротеску. Завідуюча науково-експозиційним відділом Наталія Кольцова підкреслила особливу гармонію композиції творів, яку він будує як режисер або драматург.

Олександр Ковач, голова Національної спілки художників України, привітав усіх з наступаючим Днем художника та зазначив, що Григорій Іванович Зозуля належить до тих майстрів, які віддають перевагу жанровим композиціям, поєднуючи традиції декоративного мистецтва та станкового живопису.

«Багато образів приходять з часів дитинства, з села на Вінниччині… Іноді в день можуть з’явитися понад двадцяти сюжетів в день, іноді жодного. Але завжди є над чим працювати, завжди є те що хочеться спробувати в творчості» — зазначив сам художник.

На виставці були присутні друзі художника, члени НСХУ, студенти Херсонського училища культури, творча молодь, місцеві ЗМІ.

Виставка приурочена до 70-річчя від дня народження майстра,  до Дня художника та Дня Українського козацтва.