В  цьому році 27 травня Херсонському обласному художньому музею ім.О.О.Шовкуненка виповнюється 40 років з моменту відкриття. За цей час його художня колекція з декілька сотень експонатів виросла до понад 12 000 предметів зберігання. До музейного зібрання увійшли «перлини» вітчизняного та світового мистецтва від XVII ст. до наших днів. Сьогодні наш музей, який розміщено у пам’ятнику архітектури та містобудування початку ХХ ст., будівлі колишньої Міської Думи, є справжньою «візитівкою» Херсону та центром його культурного життя.

До визначної дати музей готує виставковий проект року «Україна: від народного мистецтва до модерну», в рамках якого відкриються виставки «Українське мистецтво ХІХ – поч. ХХ ст.», «Українське мистецтво ХХ-ХХІ ст.», «Барви Українського розпису». Спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка та Національним художнім музеєм України вперше в Херсоні буде репрезентовано 30 оригінальних графічних творів Тараса Шевченка та виставку п’яти живописних шедеврів Олександра Мурашка.

Радо запрошуємо Вас на презентацію виставок, яка відбудеться 18 травня о 14:00 за участі Департаменту культури, туризму та курортів ХОДА, ЗМІ, мистецької громади, творчої молоді та студентства. Вхід — вільний!

Олександр Мурашко “Тераса. Благовіщення”

Олександр Мурашко “Портрет Адріана Вікторовича Прахова”

Тарас Шевченко “Казка”

Тарас Шевченко “Автопортрет з бородою”

Маємо гарну новину! На наступному тижні відкриваємо новий сезон екскурсій на годинникову башту музею “Подорож у колиску часу”!

Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією та архітектурою Херсона, завітати до екскурсію 19 травня о 13:30. Кількість місць у групі обмежена, тож записуйтесь заздалегідь:
49-31-64, 099-763-18-23. Вартість участі — 40 грн. з особи, (діти — з 12 років у супроводі дорослих). Дівчатам прохання вдягнути зручне взуття.

14 квітня о 15:00 запрошуємо всіх бажаючих на дуже повільну екскурсію! Ми розглянемо та обговоримо всього п’ять експонатів, але в такому форматі вони вам точно запам’ятаються. Пропонуємо вам зупинитись поряд із селянами на пейзажі початку ХІХ століття, зазернути до майстерні невідомого художника, побувати на маскараді в “Бродячому псі”… Не будемо поспішати, щоб заглибитись у кожен з п’яти обраних експонатів. Приходьте з друзями — подаруйте собі та їм приємну “паузу” в житті.

В цьому році музеї України вперше приймають участь у всесвітній акції День неспішного мистецтва (Slow art day #slowartday) Подробиці щодо ідеї цієї міжнародної акції читайте за посиланням.

Участь в акції “День неспішного мистецтва” — безкоштовна!

В залі виставки “Історична картина кінця XVII — початку XIXст.” представлено 15 живописних та скульптурних робіт з колекції музею.

Історичний жанр — один з основних в образотворчому мистецтві, він часто переплітається з іншими жанрами — портретом, пейзажем, побутовим, батальним, міфологічним та релігійним. Твори історичного жанру присвячені подіям, діячам та соціально-значущим явищам в історії суспільства.

В експозиції представлено панорамний пейзаж «Пейзаж у Балканах» (ХІХ ст.) П.П.Верещагіна, жанрову сцену «з життя простих людей» Л.Є.Воротілкіна (Відставний солдат, який просить милостиню. Перша половина ХІХ ст.), історичне полотно «Засідання міністрів» В.І. Якобі.

Окрасою експозиції є парний жіночий та чоловічий портрети пензля провінційного майстра початку ХІХ ст. За спогадами однієї з мешканок Херсона, можливо  саме ці роботи прикрашали одне з приміщень херсонської клінічної лікарні ім.Тропіних. На підрамниках полотен зберігся напис “Собствен. Рахман….”, що може вказувати на приналежність даних зображень до сімейства Григорія Миколайовича Рахманова, який обіймав пост херсонського губернатора з 1810 по 1820 рр. Пошук у цьому напрямку буде продовжено.

Гордістю музейної колекції є ікони Свято-Катерининського собору. Дві ікони невідомих майстрів «Жертвопринесення Авраама» (ХVІІст.) та «Зняття з хреста» (ХІХст.) також представлено на виставці. Часто до історичної тематики зверталися відомі скульптори. Одним з таких митців був Є. О.Лансере — талановитий майстер, який є автором багатьох жанрових скульптур, що відрізняються влучністю спостереження та етнографічною точністю: «Святослав по дорозі до Царгороду» (1886р.).

Експозицію доповнюють старовинні порцелянові вази, виконані наприкінці ХІХ ст. на Імператорському фарфоровому заводі (Санкт-Петербург). Особливий інтерес представляє ваза, яка є порцеляновою копією (1893р.) відомої у всьому світі срібної амфори, знайденої  у 1862р. видатним археологом І.Є.Забеліним (1820-1908 рр.) під час розкопок на скіфському царському кургані Чортомлик (поблизу м. Нікополь Запорізької обл.).

Запрошуємо подивитись виставку «Історична картина XVII-XIXст.»!

До 40-річчя заснування Херсонського художнього музею

Світлина супроводжує людину все життя. Вона дивиться на нас зі сторінок  газет, журналів, афіш  та рекламних щитів, прикрашає сімейні альбоми,   засвідчує особистість в документах.

Термін «фотографія» першим використав у 1839 р. англійський астроном Джон Фредерік Вільям Гершель. Сьогодні ми називаємо так усі види фотокарток — від  аматорських до карт Землі, зроблених зі супутників. Зародження фотографії  нерозривно пов’язане з її технічним удосконаленням. На ранніх стадіях становлення цього мистецтва з’явилися шедеври, які є для багатьох поколінь аматорів зразками неперевершеної досконалості.  Але історія доводить, що ніколи технічне оснащення фотографа не було вирішальним чинником при створенні справжнього витвору мистецтва. Головне — це вдумливість, щирість, чуй­ність, проникливість і звичайно знання технічних тонкощів. Світлину неможливо зробити з майбут­нього або минулого. Фотографу підкорюється тільки миттєвість. Це  основна вла­стивість і перевага, котра відрізняє фотознімок від усіх інших видів мистецтв.

В експозиції репрезентовано 90 творів киянина Олександра Сліпченка, який завдяки поєднанню своєї спостережливості та технологічних можливостей комп’ютерної обробки, досягає у своїх роботах відчуття фантастичної ірреальності та казковості. До речі, п’ять  світлин, представлених в експозиції, майстер зробив у Херсоні, на проспекті Ушакова.

Сліпченко Олександр Сергійович народився в 1951р. на Волині, у місті Луцьку, де пройшло його дитинство та юнацтво. Свій трудовий шлях почав з опанування  професії токаря. Працюючи на виробництві, одночасно здобував вищу освіту у Київському політехнічному інституті, по закінченні якого отримав диплом інженера-механіка та понад 15 років працював  у конструкторському бюро на одному з підприємств м. Хмельницький. У 1990р. Олександр Сліпченко переїхав до Києва, де тривалий час займав посаду  провідного інженера в Астрономічній Обсерваторії Київського університету ім. Т.Г.Шевченка.

Ще в юнацтві майстер багато часу приділяв фотографії, технічному моделюванню, мандрівкам. Бажання побачити світ, зробити щось своїми руками, зберегти на світлинах неповторні моменти життя, не залишили його і донині.  Географія подорожей Сліпченка дуже велика: походи  по горах Карпат, Криму, Кавказу та Алтаю, поїздки по Україні, мандрівки у Польщу, Нимеччину, Францію, Хорватію, Болгарію, Чехію, Румунію.

Швидкоплинність часу, поспіх, перенасиченість подіями , сумна втрата нашої здатності дивуватися красі природи  підштовхнули фотохудожника до думки  створити оригінальний проект, в якому він демонструє так зване мистецтво випадковості, що переносить нас у світ незвичайних образів. Ось як сам автор характеризує своє захоплення: «Фотографування є суттєвою обставиною мого життя. Фотокамера завжди зі мною, бо цікаві моменти, які я бачу — неповторні і швидкоплинні. Я — аматор, а не професіонал, бо грошей на своєму захопленні не заробляю. На моїх фото – краєвиди України, друзі та рідні, тварини та рослини, спортивні змагання, дива природи інших країн. До того ж я мешкаю у Києві, де твориться новітня українська історія, де так чи інакше стаєш не тільки свідком, але й учасником доленосних для нашої країни подій. Разом з фотокамерою я побував у вирі двох революцій — Помаранчевої та Революції гідності. Як тільки міг, я старався відобразити ці події, щоб зберегти їх для історії. Зараз ці світлини передані мною в Музей Революції гідності, в якому я маю честь працювати. Але це вже зовсім інша історія. Життя продовжується. Будьмо!».

В експозиції репрезентовано також твори херсонського аматора Кондратова Михайла Михайловича, який з дитинства захоплюється технікою різьблення і так само як Олександр Сліпченко використовує в своїй творчості ті підказки природи, які звичайна людина просто не помічає.

Народний майстер народився  в 1945р. у Херсоні. Після закінчення музичного училища (клас флейти), деякий час працював в академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша. В 1978 р. вирішив змінити фах, отримавши для цього освіту юриста і почавши займатися адвокатською практикою. Але при цьому, майстер ніколи не залишав свої творчі пошуки у різьбленні. Для своїх виробів він використовує деревину клена, акації, карагача, оцтового дерева, а також таких фруктових порід як абрикос, слива та вишня. Гру природних форм, нарости на стволах дерев, примхливі звиви старого коріння та гілля  Михайло Кондратов доробляє  спеціальними інструментами та вкриває шаром лаку для захисту від зовнішнього впливу, перетворюючи старі, часом пожухлі деревинки,  у твори того самого мистецтва випадковості, яке ми побачили у світлинах  київського фотохудожника.

Творчий доробок Михайла Кондратова, як і фотопроект  Олександра Сліпченка, пропонується глядачам уперше. Побажаємо ж обом майстрам успіхів у їх справі, творчої наснаги та натхнення!