За задумом музейних співробітників, невелика виставка творів з музейного зібрання повинна стати своєрідним «вступом до мистецтва» для тих дітей та дорослих, які мають незначне уявлення про види і жанри образотворчого мистецтва. Окрім того, в експозиції репрезентовано декілька творів, які відвідувачі музею побачать уперше.

Мистецтво поєднує в собі багато видів творчої діяльності людини.  Серед них, перш за все, виділяють живопис, графіку, скульптуру, що разом із художньою фотографією становлять образотворче мистецтво. Сама ця  назва пояснює: це мистецтво, що творить образи, які ми можемо ба­чити очима. Тісний зв’язок з ним мають  декоративно-ужиткове мистец­тво та архітектура.

Кожен вид мистецтва говорить з нами по-своєму: графіка — мовою ліній, штрихів, темних і світлих плям (Шишкін І.І. Мурашник. 1885; Невідомий художник. Олександрійський театр у Петербурзі. ХІХ. Експонується вперше); живопис — феєрією кольорів та їх відтінків (Бобров В.О. Портрет співачки Лавровської. 188; Лагоріо Л.Ф. «Розвантаження пасажирського судна. Човен у морі. 1888; Верещагін П.П. Пейзаж в Балканах Друга половина ХІХ ст.); де­коративно-ужиткове мистецтво —  орнаментами, візерунками, символами, а крім того, майстри створюють речі не тільки гарні, але й корисні (Блюдо «Хліб та сіль» 70-ті рр. ХІХ ст. Фабрика Кузнєцова М.С. у Твері). Мистецтво скульптури вибирає своїм об’єктом переважно людину, іноді – тварину, значно рідше – натюрморт чи пейзаж. Персонажів своїх творів майстри втілюють у камені, металі, дереві тощо (Лансере Є.О. Святослав по дорозі до Царгороду.1886).

Станковий живопис (від слова «станок», «мольберт», на який ставиться приготована основа — картон, дошка, полотно для малювання картин) об’єднує твори самостійного значення, не пов’язані з архітектурним ансамблем. На відміну від монументальних творів, які є невід’ємними від стіни і частини будівлі,  живописні полотна можуть змінювати своє місце знаходження. Станковий живопис зародився в епоху Відроджен­ня. Але справжнього розквіту цей вид мистецтва набув, коли виникла техніка роботи олійними фарбами на полотні і майстри отримали можливість працювати над своїми картинами тривалий час.

До експозиції увійшли твори майстрів образотворчого мистецтва ХХ сторіччя, які належать до різних національних шкіл пострадянського простору. В своїх роботах вони демонструють особисте світобачення та власні засоби художньої виразності. Художники і скульптори  звертаються до різноманітних тем повсякдення, поетизують оточуюче їх життя, багато уваги приділяють красі рідної природи.

Мистецтво минулого віку – складний, неоднозначний, проте дуже плідний період в історії української культури, який залишив після себе цілу плеяду видатних майстрів образотворчого мистецтва. Один з них – Глущенко М.П., творчий доробок якого є неосяжним. Пейзажам   майстра притаманні яскрава живописна форма, насиченість повітрям й сонячним сяйвом. (З серії «Українські квіти». 1971).

В художній культурі  другої половини ХХ століття  Яблонська Т.Н. була незаперечним лідером не тільки на Україні, але і на усьому пострадянському просторі.  В її творчій спадщині відтворено понад півстоліття – ціла історична епоха. Яскрава своєрідність творів миткині породила вислів “феномен Яблонської”. Глядач постійно чекав на “нову художницю”. Тетяна Нилівна жодного разу не повторилась в своїх пейзажах. (Льон.1976; Осінь в Осокорках. 1976; Вечір в Толедо. 1980).

Поетична піднесеність, соковитість, яскравість живо­пису, життєвість образів і зв’язок художника з повсякден­ним бурхливим життям України характери­зують твори Шовкуненка О.О. Найбільших успіхів  майстер досяг у галузі портретного живопису. Він створив  цілу галерею портретів героїв війни і труда, письменників, поетів, художників, артистів, вчених, простих людей. Його твори відзначаються глибоко індивідуальною характеристикою портретованих і віртуозною майстерністю виконання. Митець знаходить для кожного портрета оригінальну композицію, відповідну характеристиці персонажа, а також своєрідні технічні прийоми виконання (Дівчини з козенятком. 1940). Життєрадісність і бадьорість властиві також його темпераментним натюрмортам (Натюрморт з гладіолусами. 1950).

В експозиції репрезентовано  полотна таких відомих українських живописців, представників закарпатської школи живопису,  як Бокшай Й.Й. (Село Домашино. 1969) та Коцка А.А. (Осінній вечір. 1985).

Художник  Ломикін К.К. – відомий український імпресіоніст доби соцреалізму, майстер олійного та пастельного живопису. Митець створив понад 300 чарівних композицій на тему балету. Присвячені артистам різних театрів – його роботи й дотепер захоплюють артистичною передачею пластики та витончених рухів балерин. («Балерина, яка зачісується» (1980).

Українську школу живопису репрезентовано також полотнами таких відомих митців як Шишко С.Ф.( Польові квіти. 1979), Сидорук В.Ф.  (Весняний дощ на Верховині. 1963), Столяренко П.К. (Іриси. 1959), Григор’єв І.П. (Команда фехтувальників. 1971), Оссовський П.П. (Словацька дівчина за шитвом. 1976) тощо.

Латиську школу живопису представлено невеличким вишуканим пейзажним полотном всесвітньовідомого живописця Пурвіта В.К., який є основоположником сучасного латвійського живопису. Не залишить байдужими яскраве життєстверджуюче полотно латвійської майстрині живопису Бумане Л.А. ( Студентське літо. 1975).

Філософським спогляданням пройнятий пейзаж « Виноградний сад навесні» (1972) Акопяна А.П., який є умовним, символічно-узагальненим образом північної Вірменії, відмінним від загальноприйнятого. Вірменську школу живопису представлено також полотном відомої майстрині Асламазян М.А. (Маски Замбії. 1972).  Художниця  дуже захоплювалася натюрмортом. У її роботах  особливо помітний її зв’язок  зі школою Мартіроса Сарьяна і вплив всесвітньовідомого живописця на композиції та колористичний лад  творів майстрині.

Азербайджанський живопис репрезентовано полотном Абдуллаєва М.Г. «Дороги» (1985). У творчості цього майстра  переважають ліричні мотиви. Художник відомий також як  майстер портретного живопису.  Середньоазійську школу живопису доповнює монументальне полотно туркменського майстра  Амангельдиєва  А.,  яке є яскравим прикладом суворого стилю, прийнятого у мистецтві радянської доби (Портрет хірурга Чари Байриєва. 1971).

Експозицію прикрашають полотно молдавського художника Греку М.Г, роботи майстрів Естонії Вялі В.М. та Карагодіна М.М.,  фантастичний в своїй витонченості пейзаж грузинського живописця Качкачишвилі О.В., наповнене радістю життя полотно казахського живописця Айтбаєва С.А., а також роботи відомих на пострадянському просторі скульпторів Алієва А.С., Богушевської Н.В., Геворкяна Т.Г., Іскандаряна Х.М., Нікогосяна М.Б, Протаса В.М., Сажиної Н.М. та інших.

Запрошуємо на концерт “Queen of seas” в Херсонському обласному художньому музеї ім.Олексія Шовкуненка!

Оперне шоу Оксани Соловйової відбудеться 22 грудня о 15:00.

Квитки можна придбати в касі музею, вартість — 100грн.

Подаруйте собі казковий настрій напередодні свят!

Радо запрошуємо на презентацію проекту “Мистецтво: бачити та розуміти”!

Комфортна кількість учасників в складі екскурсійного маршруту — до 15 осіб. Будь ласка, заповніть цю форму, щоб ми побачили кількість бажаючих та змогли продумати, як зробити презентацію максимально зручною для кожного учасника.

Ось так пройшла екскурсія для фокус-групи, з якою ми розібрали по одній “точці” з двох маршрутів: “Людина на полотні” та “Жанрова картина”

Проект створено за підтримки Goethe-Institut в Україні, Українського інституту національної пам’яті, Українського центру розвитку музейної справи, за дружньої підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, партнер проекту — Фонд громади міста Херсон “Захист”.

Протягом останніх двох місяців в музеї готується проект, який дасть нашим відвідувачам новий погляд на твори мистецтва та буде корисним за межами музею. Чим саме?.. Сучасні люди часто обмежені колом обов’язків, живуть машинально у звичному ритмі: ми дуже зайняті, щоб знайти час на себе, нам бракує інструментів для більш осмисленого життя. Твори мистецтва здатні вихопити людину з повсякдення, подарувати більш усвідомлений відпочинок та естетичну насолоду творами мистецтва. В колекції Херсонського обласного художнього музею зберігається більше ніж 12 000 творів мистецтва: від правславної ікони XVIII ст. до сучасних майстрів України та Європи. В експозиції музею одночасно можна побачити 300-500 творів, представлених в постійній експозиції та на тематичних виставках.

Першим кроком в реалізації проекту був рабочій візит в Музей Ханенків. The Khanenko Museum, Мистецький Арсенал, Довженко-Центр : Dovzhenko Centre. За два насичених дні команда проекту подивилась на роботу колег в різноманітних сферах: інноваційні методи подачі інформації про твори колекції, нові підходи в оформленні етикеток та анотацій, путівники та буклети для тематичних виставок та екскурсійних маршрутів. Дякуємо Olena Zhivkova та Rudyck Hanna за детальні роз’яснення окремих моментів роботи. Від чого відмовились в Музеї Ханенків і який вектор зараз тримають, працюючи з текстом?.. Зазвичай, те, що для відвідувача залишається “за лаштунками” — найкорисніше для музейників. До того ж нам пощастило потрапити на нову виставку “Свобода vs Імперія”.Ваш досвід — наше натхнення, будемо раді знову завітати до музею!

Найцікавіша зустріч в рамках проекту — це приїзд до Херсону Марини Скирди, менеджера освітніх програм Музею кіно Національного центру Олександра Довженка. Пані Марина — музейниця з 30-річним стажем, авторка числених освітніх програм.