Загадкове мистецтво Японії

8 вересня 0 14.00 у музеї відкривається міжрегіональний виставковий проект «Загадкове мистецтво Японії», який організовано  за ініціативою та є результатом спільних зусиль Херсонського обласного художнього музею ім. О.О. Шовкуненка та Національного художнього музею України (м. Київ). Проект відбувається під егідою Посольства Японії в Україні та у Рік Японії в Україні.

На виставці репрезентовано 70 творів класичної японської гравюри ХІХ ст. у жанрі якуся-е та близько 20 предметів японського декоративно-ужиткового мистецтва кінця ХІХ – поч. ХХ ст., зокрема вази у стилі клуазоне, японський фаянсовий посуд, керамічна пластика тощо.

Цикл гравюр «Світ кабукі» презентує одне з виняткових явищ японського і світового мистецтва –  японську гравюру  на дереві – укійо-е, виконану переважно представниками школи Утагава. Колекція цих творів подарована Посольством Японії в Україні Національному художньому музею України у 1997 р. На гравюрах зображено акторів-зірок традиційного театру кабукі під час вистави.

Проект «Загадкове мистецтво Японії» дозволяє долучитися до кращих надбань далекосхідної культури відвідувачам всіх вікових категорій, яким цікава самобутня культура високо розвинутої країни, що зберегла міцний духовний зв’язок зі своїм національним корінням.

Чекаємо на Вас у музеї!

                                                                    Персональна виставка творів Марії  Шнайдер-Сенюк

                                                                                               “Барви Української землі”

Марія Несторівна Шнайдер-Сенюк вплела чарівну квітку свого  таланту  у багатий різнокольоровими барвами вінок сучасного декоративно-ужиткового мистецтва України, заклала  фундамент для формування цілої плеяди майстрів з художнього текстилю на Херсонщині.

У цьому  році славнозвісна херсонська майстриня гобелену, живописець, графік та поет, яка внесла величезний внесок у розвиток національної культури,  святкує 60 років  своєї  творчої діяльності.  З нагоди цієї дати  в експозиції представлено  твори живопису, графіки та ткацтва з приватного зібрання автора та колекції Херсонського художнього музею.

Заслужений художник України Марія Шнайдер-Сенюк народилася на Волині, у с.Коблині  Млинівського району Рівненської області. Навчалася у Львівському державному училищі декоративно-ужиткового мистецтва, вивчаючи глибини народного ткацького ремесла та витоки українського мистецтва. Доля склалася так, що мисткиня зі своїм чоловіком Борисом Лукичем Шнайдером опинилася у нашому місті. З 1963 по 1972 рр. працювала художником ХБК. Багато тканин та рушників були вироблені за її ескізами. Віддаючи перевагу гладкому тканню, майстриня урізноманітнює його яскравими композиційними побудовами і вдало знайденими колористичними рішеннями. Вона оспівує красу рідної землі і звертається до пісенно- фольклорних мотивів.

В експозиції виставки представлено дев’ять гобеленів, а також живопис майстрині, який сприймається  як ткацтво у фарбах, де філософське осмислення змісту поєднується з особливою колористичною авторською гамою. Поруч з пейзажами та жанровими композиціями – правдиві картини минулого, присвячені історії нашої країни.

Представлені графічні  твори  художниці, виконані пастеллю.

Роботи Шнайдер-Сенюк М.Н.  висунули її на чільне місце серед провідних художників декоративного текстилю України, продовжили і поглибили формування національної школи килимарства та гобелена.

17 липня відзначається 200 років з дня народження всесвітньовідомого художника-мариніста Івана Костянтиновича Айвазовського. З цієї нагоді в музеї відкрито виставку «Айвазовський І.К. та його коло». В експозиції представлено 17 творів російських та українських художників-мариністів кінця ХІХ — початку ХХ ст.  Практично всі роботи, представлені на виставці, у 1978 році поступили до музейного зібрання з колекції  Марії Іванівни Корніловської.

Айвазовський народився у 1817 році у Феодосії, в не дуже заможній вірменській сім’ї. Закінчивши Таврійську гімназію майбутній майстер стає студентом Імператорської Академії мистецтв, де навчався у пейзажному класі професора Воробйова М.Н.

У короткий час Іван Айвазовський стає одним з найбільш знаменитих живописців Європи. В 27 років, імператорським указом,  він зайняв пост художника Головного морського штабу, а у тридцятирічному віці став професором  Петербурзької художньої академії.  У своєму житті живописець багато подорожував країнами Чорного моря, і з кожної подорожі він привозив величезну кількість вражень.  У музейному зібранні представлено три роботи майстра: «Буря вщухає» (1870-ті рр.), «Вид міста Одеси» (друга половина ХІХ ст.) та «Море» (1900). Достовірність авторства останнього полотна, на сьогоднішній день, до кінця не встановлена.

Одним з послідовників Айвазовського був відомий мариніст та майстер батальної мариністичної картини Олексій Петрович Боголюбов. Почавши свій творчий шлях з класичних пейзажів, художник на все життя зберіг традиції  академічної школи. Основа його творчості — реалістичність і глибоке вивчення натури. (Море. Сер. ХІХ ст.; Захід на березі моря. Сер. ХІХ ст.).

Експозицію прикрашає полотно видатного живописця Льва Феліксовича Лагоріо,  нащадка старовинного роду сицилійських аристократів, який  увійшов в історію живопису як талановитий мариніст, пейзажист і баталіст. Його можна назвати послідовником Айвазовського і навіть його учнем. Обидва вони родом з Феодосії, і обидва шалено любили море.  Ці почуття знайшли відображення у чудових романтичних морських видах Чорного моря, Прибалтики, Італії (Розвантаження пасажирського судна. Човен в морі. 1888).

В експозиції репрезентовано роботи  відомого українського мариніста Руфіна Гавриловича Судковського. Художник був одним з видатних пейзажистів, які працювали в Україні в останні три десятиліття XIX ст. Судковський став послідовником Айвазовського, але пішов своїм оригінальним, самобутнім шляхом. Більш за все майстер любив писати шторми, бурі, шквали, бурхливу гнівну стихію. (Буря на морі. 1881).

На кращі зразки реалістичного мариністичного живопису були орієнтовані і твори нашого земляка Миколи Львовича Скадовського. Високий професійний рівень його полотен  викликав велику повагу у його сучасників (Біля Очакова).

До експозиції також увійшли роботи таких відомих майстрів як К.О. Коровін (Мурман), М.С. Ткаченко (Французька флотилія. 1895), М.О. Алісов (В Криму.1931).

Виставка діятиме до середини вересня.

26 травня о 14.00. у Херсонському обласному художньому музеї ім.О.О. Шовкуненка відкриваються два значних виставкових проекти, присвячені Дню Європи в Україні та Дню народження музею: «Дари  Карліса Добрайса та латвійське мистецтво кінця ХІХ–ХХ ст. із зібрання музею», «Віктор Гонтарів – лицар Зоряного возу».

Карліс Добрайс – провідний сучасний латвійський художник, живописець, графік, педагог. У 1961 р. закінчив Художню школу імені Яна Розенталя, засновника школи національного латвійського живопису. У 1970 р. – Академію мистецтв Латвії. Регулярно брав участь у Республіканських виставках з 1962 року. Створив Даугавпілське відділення спілки художників, Кафедру Мистецтва Педагогічного факультету Латвійського Університету,  був обраний керівником кафедри і сенатором Університету. У 1994 р. відкрив персональну художню студію живопису і малюнка, яка існує до сих пір. Твори митця  знаходяться у музеях та приватних колекціях Латвії, Росії, Японії, Франції, Греції, Швеції, Болгарії, України, Америки, Данії.

Проект ініційовано адміністрацією музею через бажання Карліса Добрайса  передати  свої твори в наш музей, який він вважає музеєм світового рівня, з бездоганною репутацією. Високу професійність музейної роботи по зберіганню колекції відзначив Яніс Добрайс, син художника, під час свого візиту до Херсону 29 вересня минулого року. Таким чином музей отримав величезні за форматом, монументальні полотна: «Реставратори».1962р., «19** рік». 1987р., «Алегорія». 2008р.,  «Моє життя». 2013р., які являються розповіддю про життя митця, відображенням свого часу. Також на виставці будуть представлені робота учениці Добрайса Уни Лекузе, що теж подарована художницею музею, та  картина Добрайса «Чорнобиль. Ваш рейс наступний» з приватної колекції Петра Багрія.

Здійснення цього Міжнародного проекту відбулося завдяки Посольству Латвії в Україні, Міністерству закордонних справ Латвії через можливість дипломатичною поштою транспортувати з Риги до Києва твори образотворчого мистецтва латвійських художників, голові мистецького фонду «Артанія» Петру Багрію, який  надав допомогу  у перевезенні робіт з Києва до Херсону.

Виставковий проект «Віктор Гонтарів – лицар Зоряного возу» репрезентує творчість заслуженого художника України, лауреата Шевченківської премії, академіка Національної академії мистецтв України, представника харківської школи монументального живопису. Твори Віктора Гонтаріва були надані для організації виставки  Петром  Багрієм (м.Київ), відомим в Україні  колекціонером та меценатом, який збирає та популяризує твори сучасного українського мистецтва, втретє продовжуючи плідну співпрацю з нашим музеєм.

На урочистий вернісаж запрошені Надзвичайний та Повноважний Посол Латвії в Україні Юріс Пойканс, народний депутат України Ірина Луценко, голова мистецького фонду «Артанія» Петро Багрій, керівники нашої області та міста, художня інтелігенція Херсона.

Вхід до музею по персональних запрошеннях.

Каліс Добрайс. Реставратори. 1962 р.

Карліс Добрайс. 19**. 1987р.

Карліс Добрайс. Алегорія. 2008 р.

Карліс Добрайс. Замок світла. 2013 р.

Уна Лекузе. Алегорія. 2017 р.

Твори Віктора Гонтаріва:

Мертві души. Том ІІ. 2008 р.

експозиція

“Мій Гоголь”. Шлях до Миргорода. 2008