Archive for Грудень, 2020

Микола Богданов-Бельський. До дня народження майстра

Written by anna on . Posted in Статті

20 листопада за старим стилем виповнюється 152 роки від дня народження чудового живописця Богданова-Бельського Миколи Петровича (1868-1945).

Богданов-Бельський Микола Петрович Автопортрет. 1915 (фрагмент)

Живописна Україна. Кримські гори

Written by lara on . Posted in Живописна Україна

Сьогодні наш маршрут пролягає на південь нашої країни, де на нас чекають вершини Кримських гір. І першою з них нас зустрічає Кара-Даг, з яким пов’язана різні легенди. Одна з них розповідає про загадковий церковний дзвін, що доноситься з-під води біля скель лише в ніч на Великдень. Інша, що з’явилась вже на початку ХХ століття, каже, що у водах біля Кара-Дагу живе величезне морське чудовисько, що полює на дельфінів. Дехто з тогочасних науковців повірив у легенду настільки, що навіть проводив дослідження цього «феномену».

Музей в проєкті «Кишенькова країна»

Written by lara on . Posted in Новости

Херсонський обласний художній музей ім. О. Шовкуненка представляє Херсонщину в проєкті «Кишенькова країна».

Живописна Україна. Чернігів

Written by lara on . Posted in Живописна Україна

Цього разу ми відвідаємо одне з найстаріших міст нашої держави. Інколи його називали молодшим братом Києва, але частіше казали, що це його конкурент. Місто князів і козацької старшини — Чернігів.

Анатолій Платонов. Чернігів. Околиця. Блакитний день. 1982. Полотно, олія

Перші письмові згадки Чернігова датуються 907 роком у «Повісті минулих літ», однак поселення тут виникло ще у VІІ столітті. Розкинулось воно на високому березі біля місця впадіння річки Стрижень у Десну. З часом природно укріплене місце перших поселень перетворилось на дитинець (центральну укріплену частину) великого міста. А вигідне розташування на торговельних шляхах дозволило Чернігову швидко рости, розвиватись і багатіти. Особливого розвитку місто досягло за часів правління династії Ольговичів.

Від епохи Київської Русі у місті збереглось не так багато пам’яток архітектури, і всі вони знаходяться на території дитинця, що частково також обумовлено активно перебудовою міста у ХІХ столітті. Серед пам’яток тієї епохи варто відзначити Борисоглібський собор, який було засновано Давидом Святославовичем. За століття свого існування він встиг побувати усипальницею чернігівських князів, в тому числі і свого засновника, монастирським храмом ордену домініканців, стати резиденцією чернігівських єпископів і здобути статус кафедрального.

На самому початку ХVІІІ століття, у 1700 році, при Борисоглібському соборі було засновано один із визначних осередків освіти і культури України того часу — Чернігівський колегіум. Його засновником був Іоан Тобольський за підтримки та фінансуванні Івана Мазепи.

Незважаючи на те, що собор і колегіум зведені у різних архітектурних стилях – давньоруському та українського бароко, – вони надзвичайно гармонійно доповнюють один одного, створюючи єдиний архітектурний комплекс.

В нашій колекції зберігаються одразу дві графічні роботи із зображенням Борисоглібського собору — Георгія Петрова та Владлена Ваганова. Художники для виконання своїх робіт обирають різні техніки та різні матеріали — акварель та вугілля, які створюють різні настрої робіт і відповідають різним порам року.

Георгій Петров. Борисоглібський собор. Чернігів. 1979. Папір, акварель

Георгій Петрович зображує собор навесні, обираючи для цього такий тонкий і делікатний матеріал, як акварель. Використовуючи вугілля, Владлен Опанасович створює у своїй роботі атмосферу пізньої осені. Вибір нестандартного ракурсу для зображення собору (автор подає його з північного боку) дозволяє включити в композицію твору будівлю Чернігівського колегіуму і зобразити таким чином весь архітектурний комплекс цілком.

Владлен Ваганов. Чернігів. Пам’ятка архітектури. 1976 (1980). Папір, вугілля

Зараз всі згадані будівлі входять до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», що займає територію Чернігівського дитинця.

Анна Фурса, наукова співробітниця