Posts Tagged ‘ікона’

Історична картина кінця XVII — початку XIXст.

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

В залі виставки «Історична картина кінця XVII — початку XIXст.» представлено 15 живописних та скульптурних робіт з колекції музею.

Історичний жанр — один з основних в образотворчому мистецтві, він часто переплітається з іншими жанрами — портретом, пейзажем, побутовим, батальним, міфологічним та релігійним. Твори історичного жанру присвячені подіям, діячам та соціально-значущим явищам в історії суспільства.

В експозиції представлено панорамний пейзаж «Пейзаж у Балканах» (ХІХ ст.) П.П.Верещагіна, жанрову сцену «з життя простих людей» Л.Є.Воротілкіна (Відставний солдат, який просить милостиню. Перша половина ХІХ ст.), історичне полотно «Засідання міністрів» В.І. Якобі.

DSC_0303

 

Окрасою експозиції є парний жіночий та чоловічий портрети пензля провінційного майстра початку ХІХ ст. За спогадами однієї з мешканок Херсона, можливо  саме ці роботи прикрашали одне з приміщень херсонської клінічної лікарні ім.Тропіних. На підрамниках полотен зберігся напис «Собствен. Рахман….», що може вказувати на приналежність даних зображень до сімейства Григорія Миколайовича Рахманова, який обіймав пост херсонського губернатора з 1810 по 1820 рр. Пошук у цьому напрямку буде продовжено.

DSC_0023

 

Гордістю музейної колекції є ікони Свято-Катерининського собору. Дві ікони невідомих майстрів «Жертвопринесення Авраама» (ХVІІст.) та «Зняття з хреста» (ХІХст.) також представлено на виставці. Часто до історичної тематики зверталися відомі скульптори. Одним з таких митців був Є. О.Лансере — талановитий майстер, який є автором багатьох жанрових скульптур, що відрізняються влучністю спостереження та етнографічною точністю: «Святослав по дорозі до Царгороду» (1886р.).

DSC_0079

Експозицію доповнюють старовинні порцелянові вази, виконані наприкінці ХІХ ст. на Імператорському фарфоровому заводі (Санкт-Петербург). Особливий інтерес представляє ваза, яка є порцеляновою копією (1893р.) відомої у всьому світі срібної амфори, знайденої  у 1862р. видатним археологом І.Є.Забеліним (1820-1908 рр.) під час розкопок на скіфському царському кургані Чортомлик (поблизу м. Нікополь Запорізької обл.).

Запрошуємо подивитись виставку «Історична картина XVII-XIXст.»!

DSC_0299

DSC_0301

Відкрита лекція «Рождество твоє, Христе Боже наш!»

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

6 січня о 13:00 запрошуємо усіх бажаючих відвідати відкриту лекцію музейного лекторію до Різдва Христова, яка відбудеться у вітальній залі.

На лекції буде розглянуто історичні традиції іконопису Різдва Христова та кращі світові образи релігійного живопису, а також відвідувачі матимуть можливість ознайомитись з виставкою «Моя молитва нехай лине…», на якій представлено твори іконопису кінця XVII — початку XXст. із зібрання Херсонського обласного художнього музею ім.О.О.Шовкуненка.

Вхід вільний!

01

 

 

 

 

 

Моя молитва нехай лине…

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

В експозиції  виставки «Моя молитва нехай лине…» представлено 39 творів іконопису кінця XVII — початку XXст. із зібрання Херсонського обласного художнього музею ім.О.О.Шовкуненка.

Мистецтво іконопису має свої особливості. Воно набуло найбільшого розповсюдження у православ’ї, як один з провідних жанрів живопису.001 Одигитрия

 

З прийняттям у 988 році християнства, до Київської Русі з Візантії прибувають перші ікони, які були невід’ємним атрибутом релігійного християнського культу. Місцеві майстри вчилися на високих взірцях візантійського іконопису, переймаючи досвід, нові для них естетичні та художні канони.

Слово «ікона» походить від грецького «ейкон» — образ, зображення. Іконографічне різноманіття священних зображень, їх тематичний розвиток займає чималий відрізок часу задовго до появи власне ікони — художньо виконаного священного образу на стійкій, твердій, невеликого розміру, як правило, дерев’яній основі. Поступово ікона змістовно збагачувалась і духовно поглиблювалась.  За уявленням віруючих, ікона не замінює святого, а свідчить про його присутність. Образи, втілені в іконах, вважаються взірцем моральної чистоти і одухотвореності.

Матеріали, які використовуються в іконописі, можуть мати рослинне (дошка), мінеральне (пігменти фарб) і тваринне (яєчна основа темпери, рибний клей) походження.

Релігійний зміст ікон визначив не тільки строго канонізований характер зображення, а й вироблення своєрідної системи прийомів, які підпорядковуються смисловій суті образу, його духовному початку. Для ікон характерне умовно-площинне трактування зображення, ритмічність строгої композиції, виразність ліній і кольору.

005 Покров

 

В експозиції представлені різноманітні ізводи з зображенням найбільш шанованих в християнській релігії образів: Іісуса Христа, Діви Марії, євангелістів і апостолів (Спас у Силах. XVII ст.; Богоматір Феодоровська. XIX ст.; Богоматір Одигітрія. Поч. XXст.; Миколай Чудотворець. Кін. XVIII — поч.XIX ст. та інші).

002 Спас у Силах

Широкого розповсюдження на Русі набули так звані «житійні ікони», де зазвичай, в середині композиції зображувався святий, а на полях, у прямокутних клеймах, події, які ілюструють його життя (Святий Миколай Чудотворець з житієм у срібному окладі XIXст.).

003 Микола чудотворець

Прикладами ікон «північного письма» XVIIст. є образи Пророка, Апостола Пилипа, Євангеліста Луки, Євангеліста Марка. Приземкуваті, міцні фігури святих втілюють у собі народні смаки та уявлення.

IMG_1862

Кілька ікон експозиції дають уявлення про українську ікону, для якої, у свій час, характерним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Не зраджуючи духовним ідеалам, українські ікони демонструють своєрідне живописне трактування образів, ліричну та поетичну інтерпретацію релігійних сюжетів (Богоматір Вгамуй мої печалі. XIXст.; Апостол Андрій Першозваний.XIXст.; Успіння. XVIII ст.)

IMG_1883