Великі та малі, могутні та нестримні, повноводні велети та дзвінкі струмочки, бурхливі та тихі — такі українські річки. Біжать вони в усіх куточках: на заході та сході, на півночі та півдні. Часом зовсім невеликі, а іноді перетинають цілі країни, несучи свої води у море. Їх оспівували у піснях, вони ставали «персонажами» літературних та художніх творів. Та найважливіше — вони є невід’ємною частиною нашого життя, частиною українського пейзажу — заворожливого та прекрасного.

Одне з Семи чудес України, об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО та найбільший монастирський комплекс України — все це Києво-Печерська Лавра.

Серцем будь-якої держави є її столиця. Для нашої Батьківщини Київ — це не просто її серце, а легендарна «мати» для всіх міст України-Русі. Цей старовинний град «народився» у глибині віків, вкорінився на дніпрових кручах, огорнутий, наче ковдрою, міфами про окремі свої куточки та людей, що з ними пов’язані. І кожен бачить Київ по своєму: для одних це «жива» історія, для інших — релігійний центр, когось вабить розмаїття його архітектури та мальовниче переплетіння вуличок, а декого — жваве життя великого міста. Але для всіх він гостинно приймає, і готовий розкривати свої секрети зацікавленим.

Багата і давня українська історія. І свідків цієї давнини розкидано по всій її території. Стоять вони, наче могутні лицарі на сторожі давніх кордонів, щомиті готові стати знов на її захист. Хотинська фортеця — один з тих кам’яних стражів.

Із сивої давнини ріки були не лише водними артеріями, що «дарували життя» довколишнім територіям, а й своєрідними торованими шляхами для переміщення людей і товарів. Дністер, одна з найбільших річок свого регіону, якнайкраще відповідав таким критеріям, перетворюючи цю місцевість на бажану для будь-якого володаря. Мабуть, саме тому на одному з ключових відрізків Дністра постав могутній Хотин — ключ і головний захисник такої жаданої території.

В експозиції представлено твори декоративно-ужиткового мистецтва з колекції Херсонського обласного художнього музею ім. О.О. Шовкуненка. Виставка присвячена 30-річчю Незалежності нашої держави й дає уявлення про різні види та напрями української народної творчості.

Основою та невичерпним джерелом декоративно-ужиткового мистецтва є старовинні традиції, пісні та фольклор. Мистецтво кожного майстра завжди пов’язане з реальною дійсністю, яку він витворює в індивідуальній формі. Велич і краса природи, закони безперервного оновлення життя, уявлення про добро і зло знаходять своє втілення у ритмах і формах, багатстві колірних сполучень керамічного посуду й народного розпису, різьбленні по деревині, склоробстві, виробництві порцеляни тощо. Народному і професійному мистецтву притаманні декоративність, стилізація зображень, узагальненість образів, композиційна ясність. Особливість пейзажу, рослинного та тваринного світу, природні ресурси обумовили виникнення осередків ужиткового мистецтва в різних регіонах нашої держави.