Запрошуємо на публічну екскурсію по маршруту «Пейзаж», яка відбудеться 3 січня о 13:00! До вашої уваги — третій маршрут, розроблений в рамках освітнього проекту Херсонського художнього музею «Мистецтво: бачити та розуміти».

24 січня новий маршрут було представлено вперше постійним відвідувачам музею. Розглядали та обговорювали чотири твори живопису ХІХ — початку ХХст.: академічне полотно «Пейзаж зі стадом» Єгора Солнцева, мариністичний пейзаж, пройнятий духом романтизма, «Буря вщухає» Івана Айвазовського, реалістичній краєвид «Скотній двір в Абрамцеві» Василя Полєнова та символістський твір «Літня пора» Миколи Кримова.

Як і на попередніх екскурсіях проекту, учасники по-новому відкривають знайомі експозиційні твори з колекції музею: пропонують свої варіанти сюжету, розмірковують про задум автора, колорит, композицію. Важливим компонентом діалогу є методика «Стратегії візуального мислення», завдяки якій відвідувачі та екскурсовод у творчому інтерактиві аналізують твір мистецтва.

Традиційно, на згадку учасники проекту отримують путівники, значки та розмальовки з репродукціями творів.

Проект реалізується за підтримки Goethe-Institut в Україні, Українського інституту національної пам’яті, Українського центру розвитку музейної справи, Федерального міністерству закордонних справ Німеччини та Фонду громади міста Херсона «Захист».

Записатись на екскурсію можна за телефоном (0552)49-31-64, 099-763-18-23. Вартість — вхідний квиток до музею (30 грн, 18 грн). Кількість місць у групі обмежена, тож записуйтесь заздалегідь!

Херсонський обласний художній музей ім.О.О.Шовкуненка запрошує приєднатися до всесвітнього флешмобу — Дня музейних селфі (Museum selfie day). Заплануйте на наступному тижні візит до музею (з 16 по 20 січня), щоб взяти участь в традиційній акції багатьох музеїв світу!

Вперше День музейних селфі відбувся в 2014 році, коли звичайна жителька Лондона  Мар Діксон разом зі своєю донькою відвідала декілька музеїв та опублікувала світлини в соціальних мережах. Публкації стали резонансними, а звичайні відвідини музею переросли у флешмоб, який отримав значну кількість послідовників. Наразі Діксон продовжує вести власний сайт про музеї та мистецтво.

Умови акції прості: потрібно прийти до музею, сфотографуватися разом з улюбленим експонатом та викласти світлину в Facebook, Twitter або Instagram із тегами #MuseumSelfie та #art_museum_ks. День музейних селфі в багатьох музеях світу відбудеться 16 січня, а Херсонський художній музей запрошує приєднатися до цієї акції протягом усіх днів, відкритих для відвідування. Для нашого музею це буде вже п’ятий День музейних селфі. Найактивніші учасники акції отримають безкоштовні запрошення на екскурсію до музейної башти “Подорож у колиску часу”, які будуть діяти протягом року.

Акція має два застереження:

• категорично заборонено використовувати спалах при фотозйомці, адже це шкодить музейним раритетам;
• зроблене в музеї селфі не можна використовувати як інструмент політичної агітації чи протиборства.

В музеї буде дяти фотозона, створена спеціально для Дня музейних селфі, потрапивши до якої ви можете відчути себе «експонатом» на музейній виставці. Також серед творів мистецтва діючих експозицій ви обов’язково знайдете твір, який не залишить байдужим:

«Живі картини» — виставка голографії (квиток для дорослого 30 грн., дитячий — 20грн., діти до 5 років — безкоштовно);

«Люди. Епоха. Час» — багатонаціональне мистецтво  ХХ ст.;

«Освітня абетка: види та жанри образотворчого мистецтва» — живопис, графіка, скульптура, ДУМ ІІ пол. ХIХ – поч. ХХ ст. з колекції музею;

«Зимова сюїта» — виставка живопису кінця ХVIII – початку ХХ ст. з колекції музею;

«Художні співи Олени Рибальченко» — до 90-річчя від дня народження майстрині;

«Мереживні витинанки Вікторії Мірошниченко» — витинанки та ляльки-мотанки херсонської майстрині;

«Українське та світове мистецтво» — живопис та скульптура ХVIII-ХХст. з колекції музею;

Виставковий проект «Українське мистецтво в зібранні музею»  — живопис, скульптура ІІ пол. ХIХ – поч. ХХ ст. з колекції музею.

Нагадуємо, що фотографування (без спалаху!) в музеї безкоштовне, а вартість музейного квитка складає лише 30 грн. (для дорослого) або 18 грн. (для дітей, студентів, пенсіонерів). 16 cічня (для учасників акції!) вхід буде безкоштовним.

Чекаємо на вас!

27 грудня музей приймав шановану гостю — саме в цей день херсонській художниці Олені Павлівні Рибальченко виповнилось 90 років. До цієї дати в музеї відкрилась експозиція «Художні співи Олени Рибальченко», яка налічує 69 робіт, подаровані музею від майстрині за довгі роки дружби. Привітати Олену Павлівну прийшли друзі, шанувальники її творчості, херсонські художники та представники херсонської громади. Захід, який вітальним словом відкрила директор музею, заслужений працівник культури України Аліна Доценко, відбувся у форматі дружньої зустрічі, де кожен з присутніх міг сказати кілька теплих слів та поділитись спогадами.

Привітати Олену Павлівну прийшли друзі, шанувальники її творчості, херсонські художники та представники херсонської громади. Захід, який вітальним словом відкрила директор музею, заслужений працівниккультури України Аліна Доценко, відбувся у форматі дружньої зустрічі, де кожен з присутніх міг сказати кілька теплих слів та поділитись спогадами.

Майстриня народилась 27 грудня 1928 р. в  місті Павлоград Дніпропетровської області. Закінчила  педучилище у Бородіні – селищі міського типу в Одеській області. Більше тридцяти років мешкала у Харкові, де працювала на станкобудівному заводі. Переїхала в Херсон на постійне місце проживання у 1984 р. У південному місті на Дніпрі і почалося її справжнє заняття малюванням, якому вона віддала своє серце. Першою спробою Рибальченко у живопису був пейзаж на балконній стіні у власній квартирі, про який схвально відгукнулися друзі та сусіди. Згодом Олена Павлівна починає писати олією сюжети на картоні.

Свої твори  спочатку нікому не показувала, проте доленосний випадок привів її до місцевого клубу художників-аматорів, де вона й почала брати участь у виставках. На початку 90-х років мисткиня  вже презентує свої картини в експозиційних залах  Херсонського художнього музею, а в 1993р. — в “Українському домі” у Києві на Всеукраїнській виставці художників-аматорів, де отримує диплом І ступеня. Так раптово, як і диво натхнення, прийшло її творче визнання.

Сьогодні творчий доробок Рибальченко налічує більше 500 живописних творів, які знаходяться у різних музеях країни, у художниці вдома або подаровані друзям, близьким та знайомим.

В Херсонському художньому музеї ім. О.О. Шовкуненка зберігається більше ста робіт майстрині, які є щедрим подарунком Олени Павлівни нашому місту. Вони присвячені українському селу, родині, коханню, природі. Їх гармонійно доповнюють полотна, в яких відбито образ нашого міста, що стало для художниці рідним.

Цікавою особливістю картин Рибальченко є тісний зв’язок з фольклором, поезією, піснею. Вона зображує народні гуляння, свята та звичаї, які були розповсюджені в Україні з давніх часів. Головні персонажі  картин майстрині — дівчата та парубки у національному одязі, які зустрічаються на побаченнях, мріють, сумують та радіють життю. (“Ой на Івана, та й на Купала…”, “А я щаслива, молода…”).

Сама художниця є успішною авторкою багатьох чудових віршів, присвячень, казок і притч, невеличких оповідань, в яких відображена народна мудрість, особистий життєвий досвід, віра у перемогу добрих сил, Божий суд та справедливість.  Кожна картина Рибальченко відзначається щирістю художнього вислову, піднесеним національним духом, безпосередністю образотворчої мови.

До експозиції увійшли твори майстрів образотворчого мистецтва ХХ сторіччя, які належать до різних національних шкіл пострадянського простору. В своїх роботах вони демонструють особисте світобачення та власні засоби художньої виразності. Художники і скульптори  звертаються до різноманітних тем повсякдення, поетизують оточуюче їх життя, багато уваги приділяють красі рідної природи.

Мистецтво минулого віку – складний, неоднозначний, проте дуже плідний період в історії української культури, який залишив після себе цілу плеяду видатних майстрів образотворчого мистецтва. Один з них – Глущенко М.П., творчий доробок якого є неосяжним. Пейзажам   майстра притаманні яскрава живописна форма, насиченість повітрям й сонячним сяйвом. (З серії «Українські квіти». 1971).

В художній культурі  другої половини ХХ століття  Яблонська Т.Н. була незаперечним лідером не тільки на Україні, але і на усьому пострадянському просторі.  В її творчій спадщині відтворено понад півстоліття – ціла історична епоха. Яскрава своєрідність творів миткині породила вислів “феномен Яблонської”. Глядач постійно чекав на “нову художницю”. Тетяна Нилівна жодного разу не повторилась в своїх пейзажах. (Льон.1976; Осінь в Осокорках. 1976; Вечір в Толедо. 1980).

Поетична піднесеність, соковитість, яскравість живо­пису, життєвість образів і зв’язок художника з повсякден­ним бурхливим життям України характери­зують твори Шовкуненка О.О. Найбільших успіхів  майстер досяг у галузі портретного живопису. Він створив  цілу галерею портретів героїв війни і труда, письменників, поетів, художників, артистів, вчених, простих людей. Його твори відзначаються глибоко індивідуальною характеристикою портретованих і віртуозною майстерністю виконання. Митець знаходить для кожного портрета оригінальну композицію, відповідну характеристиці персонажа, а також своєрідні технічні прийоми виконання (Дівчини з козенятком. 1940). Життєрадісність і бадьорість властиві також його темпераментним натюрмортам (Натюрморт з гладіолусами. 1950).

В експозиції репрезентовано  полотна таких відомих українських живописців, представників закарпатської школи живопису,  як Бокшай Й.Й. (Село Домашино. 1969) та Коцка А.А. (Осінній вечір. 1985).

Художник  Ломикін К.К. – відомий український імпресіоніст доби соцреалізму, майстер олійного та пастельного живопису. Митець створив понад 300 чарівних композицій на тему балету. Присвячені артистам різних театрів – його роботи й дотепер захоплюють артистичною передачею пластики та витончених рухів балерин. («Балерина, яка зачісується» (1980).

Українську школу живопису репрезентовано також полотнами таких відомих митців як Шишко С.Ф.( Польові квіти. 1979), Сидорук В.Ф.  (Весняний дощ на Верховині. 1963), Столяренко П.К. (Іриси. 1959), Григор’єв І.П. (Команда фехтувальників. 1971), Оссовський П.П. (Словацька дівчина за шитвом. 1976) тощо.

Латиську школу живопису представлено невеличким вишуканим пейзажним полотном всесвітньовідомого живописця Пурвіта В.К., який є основоположником сучасного латвійського живопису. Не залишить байдужими яскраве життєстверджуюче полотно латвійської майстрині живопису Бумане Л.А. ( Студентське літо. 1975).

Філософським спогляданням пройнятий пейзаж « Виноградний сад навесні» (1972) Акопяна А.П., який є умовним, символічно-узагальненим образом північної Вірменії, відмінним від загальноприйнятого. Вірменську школу живопису представлено також полотном відомої майстрині Асламазян М.А. (Маски Замбії. 1972).  Художниця  дуже захоплювалася натюрмортом. У її роботах  особливо помітний її зв’язок  зі школою Мартіроса Сарьяна і вплив всесвітньовідомого живописця на композиції та колористичний лад  творів майстрині.

Азербайджанський живопис репрезентовано полотном Абдуллаєва М.Г. «Дороги» (1985). У творчості цього майстра  переважають ліричні мотиви. Художник відомий також як  майстер портретного живопису.  Середньоазійську школу живопису доповнює монументальне полотно туркменського майстра  Амангельдиєва  А.,  яке є яскравим прикладом суворого стилю, прийнятого у мистецтві радянської доби (Портрет хірурга Чари Байриєва. 1971).

Експозицію прикрашають полотно молдавського художника Греку М.Г, роботи майстрів Естонії Вялі В.М. та Карагодіна М.М.,  фантастичний в своїй витонченості пейзаж грузинського живописця Качкачишвилі О.В., наповнене радістю життя полотно казахського живописця Айтбаєва С.А., а також роботи відомих на пострадянському просторі скульпторів Алієва А.С., Богушевської Н.В., Геворкяна Т.Г., Іскандаряна Х.М., Нікогосяна М.Б, Протаса В.М., Сажиної Н.М. та інших.

Радо запрошуємо на презентацію проекту “Мистецтво: бачити та розуміти”!

Комфортна кількість учасників в складі екскурсійного маршруту — до 15 осіб. Будь ласка, заповніть цю форму, щоб ми побачили кількість бажаючих та змогли продумати, як зробити презентацію максимально зручною для кожного учасника.

Ось так пройшла екскурсія для фокус-групи, з якою ми розібрали по одній “точці” з двох маршрутів: “Людина на полотні” та “Жанрова картина”

Проект створено за підтримки Goethe-Institut в Україні, Українського інституту національної пам’яті, Українського центру розвитку музейної справи, за дружньої підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, партнер проекту — Фонд громади міста Херсон “Захист”.