Подія в музеї!

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

7 березня Херсонський обласний художній музей ім.О.О.Шовкуненка зустрічав гостей. Зазвичай ця категорія відвідувачів дуже допитлива та вдячна — адже діти та молодь з особливими потребами, нажаль, не часто бувають в музеях. Гасло — «Життя та творчість!» якнайкраще характеризує вихованців Олешківського дитячого будинку-інтернату, які на заняттях з образотворчого мистецтва малюють та створюють сувеніри.

Приводом для подорожі до музею стало відкриття нової виставки — «Весна» з циклу «Пори року», на якій представлено пейзажі та натюрморти ХХ століття. Також вихованцям інтернату було проведено екскурсію по всіх музейних залах, де вони побачили кращі твори мистецтва ХVIII-ХХ ст. з музейної колекції. Хоча це був не перший візит до музею для вихованців інтернату, що займаються творчістю, вони із особливим захопленням слухали розповіді наукових співробітників.

Аби потрапити на третій поверх, де розташовано нову виставку та постійну експозиція музею, дітям допомагали піднятися співробітники та охоронці музею. Завдяки небайдужості генерального директора охоронної фірми «Арсенал» Андрія Григоровича Малова та депутата Херсонської обласної ради Юрія Геннадійовича Рожкова, стала можливою подорож дітей до Херсона та подарунки, які вони отримали в музеї — солодощі, матеріали для творчості. Від співробітників музею дітям було подаровано мистецькі видання та ексклюзивну музейну гру «Виставковий турнір».

Ідея заходу належить директору музею, заслуженому робітнику культури Аліні Доценко, яка ініціює створення нового проекту реконструкції та модернізації будівлі музею, з врахуванням потреб часу. В найближчих планах адміністрації музею — зробити зручні ліфти для людей з особливими потребами, щоб їх візити до музею стали постійними та приємними.

 

001

002

003

004

005

006

007

Весна. З циклу «Пори року»

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

В експозиції репрезентовано 16 живописних полотен з колекції музею, присвячених порі року – весні. Це пейзажі та натюрморти відомих художників, титулованих майстрів, які працювали в різні часи протягом ХХ ст.
Третина творів на виставці належить майстрам Херсонщини та Півдня України, зокрема, Георгію Курнакову, заслуженому діячеві мистецтв України, Анатолій Платонову, народному художнику України, Ользі Бринцевій, Серафимі Сенкевич і Федору Захарову, народному художнику України.
Решта робіт репрезентують творчість відомих українських і російських художників 50-х-80-х років. Серед них Сергій Шишко, народний художник СРСР, Микола Глущенко, народний художник України, Костянтин Шурупів, Володимир Гаврилов та ін. Їхнє мистецтво відрізняється високою технічною якістю та образністю сприйняття, утвердженням національного ліричного пейзажу як естетичного ідеалу в мистецтві.

Цікаво, що весна завжди асоціювалася в суспільстві з надією людей на кращу долю, здійснення мрій, світле майбутнє. Навіть в історико-культурному просторі другої половини 50-60-х років з’являється добре відомий термін «відлига», а в картинах художників-пейзажистів переважають мотиви повені, зображення повноводних річок, весняних струмків, руху крижин. У 70-80-х роках художники також філософськи осмислюють весну, в художньому ладі їх творів відчувається жага до свободи, бажання сповіді, соціальних зрушень.

Запрошуємо всіх шанувальників мистецтва познайомитися з новою виставкою музею!

сенкевич

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С. Сенкевич. Весна. 1974 р.

гаврилов

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В. Гаврилов. Початок весни. 1965 р.

В якому стилі ваше кохання?

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Запрошуємо! 11 та 12 лютого Художній музей призначає побачення саме Вам.

Завітавши до нашої експозиції, дізнайтеся, яке кохання чекає на Вас у День Святого Валентина, та який твір стане Вашим особистим талісманом…

«В якому стилі ваше кохання?» — це привід подарувати собі, близькій або коханій людині романтичну пригоду у світі творів мистецтва.
Усі питання задавайте за телефоном: 49-31-64

В якому стилі ваше кохання2017

Дні музейних селфі

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

З 18 по 22 січня наш музей бере участь у Міжнародному флешмобі музейних селфі.

Щоб приєднатися, Вам потрібно прийти до музею, зробити «селфі» (фотопортрет власноруч) на фоні чи поруч з улюбленим експонатом та опублікувати його в соціальних мережах із хештегом #MuseumSelfie та #ArtMuseumKherson. Ми будемо слідкувати за вашими світлинами у Facebook, Twitter, Вконтакте, Одноклассники.

Ось які селфі було зроблено протягом минулих флешмобів:

 

03

02

В Україні цьогоріч акція пройде вже втретє. У 2016-му році до Міжнародного дня музейного селфі долучилось близько 50 українських музеїв. Як все починалось? У 2014 році Мар Діксон разом із донькою відвідала декілька лондонських музеїв. Зроблені нею світлини отримали великий успіх та значну кількість послідовників. Наразі жінка продовжує вести власний сайт про музеї та мистецтво.

Міжнародний день селфі в музеї охоплює все більше і більше людей, музеїв, міст та країн. Флешмоб покликаний привернути увагу до музеїв та їх колекцій. А завдяки соціальним мережам відбувається чимала популяризація надбань світової культури.

 

Спогади про дитинство

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

В експозиції представлені твори відомої художниці минулого століття Олександри Натанівни Латаш, яка переважно працювала у техніці кольорової літографії. Виставка приурочена до святкування  Різдвяних та Новорічних свят.

Майстриня жила і працювала  у місті на Неві. Протягом багатьох років її поєднували  дружні стосунки з  ленінградським  графіком Борисом Миколайовичем Єрмолаєвим, який зберіг роботи Латаш після її смерті і сприяв тому, що рідна сестра художниці, Сусанна Натанівна, передала їх в дар  Херсонському художньому музею.

Олександра Латаш народилася 22 лютого 1909 р. у місті Рига. Через два роки після її народження сім’я  переїхала до Петербургу, де пізніше Олександра  поступила вчитися до Державного технічно-промислового технікуму. Її вчителями були відомі  майстри пензля: Кузнєцов П.В., Мєшков В.М., Володимиров І.О. та інші.

Після закінчення навчання молода художниця працювала у редакції газети «Зміна», видавництві учбово-педагогічної книги, у ленінградському Домі моделей, займалася викладацькою діяльністю, активно працювала творчо. Своїми роботами вона брала участь у конкурсах і виставках, її твори сьогодні займають своє  місце у музейних колекціях.

У роки фашистської навали майстриня евакуювалася до Тюмені, де працювала головним художником газети «Тюменська правда».  Після повернення  у 1946 р. до рідного міста Латаш стала членом Спілки художників СРСР і головним художником ленінградського Дому моделей. Розквіт її творчості  та формування індивідуального творчого почерку   припадають на 50-60-ті роки ХХ ст. В цей же час вона активно працює в Ленінградській литографічній експериментальній майстерні, створює ескізи театральних костюмів, серії графічних робіт на дитячу, етнографічну, театральну теми. Твори майстрині дуже світлі, радісні,  виразні. Велику роль в них відіграє силует і декоративна основа кольору.

Борис Миколайович Єрмолаєв у своїх спогадах дуже тонко охарактеризував художницю: «Вона була безпосередня, безкорислива та щира як дитина… Вроджена дитячість була її щастям, брала у полон усіх… Все її життя було схоже на творчість дітей. Мистецтво для неї не мало нічого  спільного зі справою. Воно було для  Олександри Натанівни просто необхідним явищем, таким як  радість,  злагода, посмішка….». Може саме тому дитячі образи в роботах Латаш наповнені дивним світлом, вони дуже зворушливі, безпосередні та ніжні. В своїх творах  майстриня відтворила звичайну дітвору: зосереджені юні балерина та віолончелістка, дівчинка з улюбленою кицею, чергова, яка перейнялася важливістю дорученої справи, серйозний хлопчик з ескімо… Роботи «Школяр» (1955) та «Першокласниця» (1946), які вражають своєю щирістю, теплотою та глибиною проникнення в дитячу психологію,  перенесуть представників старшого покоління в далекі 50-ті, дадуть їм можливість згадати про щасливі роки свого  дитинства.

В експозиції також представлено кілька натюрмортів, виконаних дуже яскраво, соковито, в своєрідній експресивній манері.

01

02

03

06