Ласкаво просимо на урочисте засідання поетичної світлиці до Дня Гідності та Свободи, яке відбудеться 21 листопада о 13:00 в Херсонському обласному художньому музеї ім.О.О.Шовкуненка.

Поетична подія відбудеться в рамках проведення пересувної мультимедійної виставки «Відважні. Наші герої», що приурочена до 100-ліття Української Революції. Під час заходу, перед початком Засідання буде проведено історичний екскурс виставкою.

На заході прозвучать вірші поетів Майдану, присвячені революційним подіям в Україні, музичні композиції відомих херсонських музикантів.

У неформальній атмосфері дружнього спілкування учасників Майдану, воїнів АТО, представників духовенства, прикордонників, патріотично-налаштованих городян, журналістів місцевих ЗМІ відбудеться круглий стіл, присвячений подіям Революції Гідності.

Вхід — вільний!

В експозиції виставки «Відважні. Наші герої» репрезентовано архівні світлини на планшетах, тематичну кінохроніку, для трансляції якої задіяно шість моніторів, світлини-реконструкції типажів певної революційної епохи — від Української революції 1917-1921 років до Революції Гідності.

Цей проект вже встиг стати однією з найпопулярніших подій для херсонців та гостей міста, які залюбки залишають свої відгуки.

“ВІДВАЖНІ: НАШІ ГЕРОЇ”

Виставка про покоління борців за незалежність України: від революції 1917-1921 років до Революції гідності. Зусиллями низки партнерів реконструйовано вбрання, втілено в динамічному показі й відзнято типажі борців доби Української революції, Холодного Яру, Української повстанської армії, Революції на граніті, Помаранчевої революції, Революції гідності. Раніше мандрівна виставка експонувалась у Києві, Львові, Івано-Франківську. Недавно, після американського Чикаго, відвідала Одесу та Миколаїв, і готова відправитись у столицю Шотландії – Единбург. Але  26 жовтня о 14.00 виставка урочисто відкриватиметься у Херсоні, в обласному художньому музеї ім.О.О.Шовкуненка.

ХЕРСОН І УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

Весна 1917 року принесла Херсону революцію та визволення. Відродився потужний професійний рух, з’явилися впливові національні товариства. Громадськість отримала вплив на життя. В селах і містечках відбулись українські мітинги. Херсонський крайовий з’їзд селян-хліборобів направив вітання Українській Центральній Раді.

Влітку городяни вперше обирали владу – відбулися вільні демократичні вибори міського самоврядування.

Восени депутати, робітники та культурні діячі вимагають приєднати Херсонщину до губерній, де порядкує Центральна рада. З’їзд членів Учительської спілки взаємодопомоги підтримав ідею української національної автономії.

На початку грудня з’їзд представників Рад робітничих та солдатських депутатів, повітових земств та місцевих самоврядувань визнав Херсонщину невід’ємною частиною УНР, а найвищою владою в Україні – Центральну Раду. 15 грудня містом пройшла перша маніфестація українських військ при українських прапорах.

Культурне життя після довгого стримування вибухнуло потужною хвилею українства. Новостворене товариство “Українська хата” очолив відомий український письменник, уродженець теперішньої Донеччини Микола Чернявський. Заступником обрали актора Панаса Саксаганського з Миколаївщини. У приміщенні Українського національного театру розпочалися лекції з української мови, історії, літератури, географії. “Українська Хата” перетворилася на товариство “Просвіта” й оголосила про наміри відкрити безкоштовні початкові школи з українською мовою викладання. Кооперативне товариство “Українська книгарня” видала десятитисяним накладом “Байки” Леоніда Глібова, Євангеліє українською мовою тощо. Як наслідок – у подальші роки громадянської війни на Херсонщині діяли українські політичні та громадські сили.

ТРИВАЛІСТЬ ВИСТАВКИ: з 26 жовтня до 3 грудня 2017 р.

ОРГАНІЗАТОРИ: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності; Український інститут національної пам’яті, Український дім.

ПАРТНЕРИ: Український інститут національної пам’яті; Український інститут історії моди; Військово-історичний клуб “Повстанець”; Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного.

АКРЕДИТУЄ ЗМІ прес-служба Національного музею Революції Гідності:

maidanmuseum@gmail.com

тел. (067) 508 26 39, (093) 503 72 88, (099) 717 59 95, (044) 360 90 77.

maidanmuseum.org

Twitter Facebook Іnstagram YouTube Soundcloud

20 жовтня о 14.00 відкривається виставка-ретроспектива творів відомого херсонського художника Лазаря Штирмера, присвячена 95-річчю від дня народження митця, який вже пішов з життя. Його ім’я асоціюється з історією створення Херсонської обласної організації Спілки художників України та культурним розвитком краю другої половини ХХ ст.
Штирмер Лазар Шулимович народився 9 вересня 1922 року в Херсоні, у робітничій сім’ї. Вперше долучився до образотворчого мистецтва, навчаючись в ізостудії міського Палацу піонерів під керівництвом художника Федора Савченко-Осмоловського. У 1939р. Штирмер вступив до Херсонського художнього училища мистецтв, а після його реорганізації перевівся до Луганського художнього училища на відділення живопису. Восени 1941 року був вимушений перервати навчання та евакуюватися до Північного Казахстану. У 1946 р. Штирмер повернувся у рідне місто, де успішно поєднував роботу художника в одному з міських кінотеатрів та викладача ізостудії. З часом митець вирішив продовжити навчання у Кримському художньому училищі.
Професійна діяльність Лазаря Штирмера охоплює період з середини 50-х до кінця 90-х років ХХ ст., де відобразились риси суперечливого у своєму розвитку мистецтва радянської епохи. Творча зрілість художника прийшлася на добу «суворого стилю» з його героїзацією образів людей праці, створенням монументальних композицій високого громадянського пафосу, стриманою колористичною гамою.
Герої Штирмера — ткалі і спортсмени, люди мистецтва і прості робітники, колгоспники і студенти — дуже різні за покликанням та життєвим досвідом. Художник створює низку портретів, в яких прагне виявити найбільш характерні риси своїх моделей.
Численні натюрморти представляють композиції, що побудовані з предметів повсякденного життя, позбавлених особистого емоційного забарвлення. Кожний предмет художник вимальовує підкреслено матеріально, значимо, об’єктивно.
У пейзажному жанрі Штирмер обирає епічні, панорамні мотиви, які трактує узагальнено: високе небо, безкрає море, величний ліс. Багато пейзажів доповнені жанровими елементами.
Сьогодні полотна Лазаря Штирмера сприймаються як художній документ своєї епохи.

Загадкове мистецтво Японії

8 вересня 0 14.00 у музеї відкривається міжрегіональний виставковий проект «Загадкове мистецтво Японії», який організовано  за ініціативою та є результатом спільних зусиль Херсонського обласного художнього музею ім. О.О. Шовкуненка та Національного художнього музею України (м. Київ). Проект відбувається під егідою Посольства Японії в Україні та у Рік Японії в Україні.

На виставці репрезентовано 70 творів класичної японської гравюри ХІХ ст. у жанрі якуся-е та близько 20 предметів японського декоративно-ужиткового мистецтва кінця ХІХ – поч. ХХ ст., зокрема вази у стилі клуазоне, японський фаянсовий посуд, керамічна пластика тощо.

Цикл гравюр «Світ кабукі» презентує одне з виняткових явищ японського і світового мистецтва –  японську гравюру  на дереві – укійо-е, виконану переважно представниками школи Утагава. Колекція цих творів подарована Посольством Японії в Україні Національному художньому музею України у 1997 р. На гравюрах зображено акторів-зірок традиційного театру кабукі під час вистави.

Проект «Загадкове мистецтво Японії» дозволяє долучитися до кращих надбань далекосхідної культури відвідувачам всіх вікових категорій, яким цікава самобутня культура високо розвинутої країни, що зберегла міцний духовний зв’язок зі своїм національним корінням.

Чекаємо на Вас у музеї!