День неспішного мистецтва в Херсонському художньому музеї відбувся вже вдруге — сподіваємось, що це стане гарною традицією зустрічей-бесід про мистецтво. В сонячний вихідний день до музею прийшли відвідувачі, які вже близько знайомі з колекцією, і ті, хто завітав вперше. В минулому році День неспішного мистецтва проходив у вигляді екскурсії-діалогу — 5 експонатів ми розглядали трохи більше години, а враженнями, асоціаціями, спостереженнями учасники ділились, не відходячи від твору.

В цьому році учасники мали обрати для «неспішного споглядання» лише 3 з 5 запропонованих робіт, і після 45 хвилин самостійного знайомства з творами в експозиції, поділитись враженнями на дискусії. Ми запропонували для огляду достатньо різні експонати: ікона «Апостол Петро» (XVIIIст.) Михайла Шибанова, жанровий твір «Пасхальна заутреня» (поч.ХХст.) Миколи Пимоненка, авангардний твір «Маскарад» (поч.ХХст.) Бориса Григор’єва, «Портрет дружини» (1936р.) Олексія Шовкуненка та пейзаж «Біля кримських берегів» (1952р.) Віктора Пузиркова. Твори знаходяться в різних залах музею — тож учасники могли як увійти в діалог один з одним, так і усамітнитись. Дізнатись про автора полотна та звернути увагу на деталі допомогли невеликі анотації та питання на звороті сувенірної листівки. Такий формат Художній музей запропонував своїм відвідувачам вперше.

Нажаль, дискусія зібрала не всіх учасників Дня неспішного мистецтва — дехто залишився і далі вивчати експозицію музею. Але зацікавлені у спілкуванні ділились враженнями більше, ніж півтори години: обговорювали сюжет, стилістику, деталі та колорит в контексті епохи написання твору, ділились особистим — асоціаціями та спогадами… В процесі обговорення ми могли спостерігати, як змінюється відношення учасників кожного твору.

Дякуємо всім, хто приєднався! Вкотре переконуємось, що чути думки відвідувачів — цікавий та потрібний досвід для музейників. Сподіваємось, що навички «неспішного споглядання» допоможуть учасникам не тільки у сприйнятті мистецтва, але і нагадають, що сповільнитись і відчути прекрасне можна навіть у буденному.

29 березня в Херсонському обласному художньому музеї ім.Олексія Шовкуненка відбулося відкриття персональної виставки «Чарівні кольори Анатолія Бикова», яка репрезентує живописні твори та акварелі відомого херсонського художника, члена Херсонської організації НСХУ. Виставку було відкрито з нагоди 80-річчя від дня народження митця. До експозиції увійшов 31 твір з музейної колекції, які подарував художник, та роботи останніх років з творчої майстерні. Вітальне слово на вернісажі прозвучало від заступника директора Владислави Дяченко, завідуючої науково-експозиційним відділом Наталії Кольцової, друзів-художників та знайомих митця.

Серпень

Балаклава. День художника

Перше знайомство зі світом мистецтва повинно бути особливим! Саме тому дитячі екскурсії Херсонським художнім музеєм проходять у форматі гри.

В ході екскурсії «Знайди відгадку серед картин» ми розбираємо поняття видів та жанрів образотворчого мистецтва, роздивляючись твори з колекції музею. Освітній захід проходить у форматі діалогу, і виконуючи нескладні цікаві завдання, маленькі відвідувачі знайомляться з кращими творами ХІХ та ХХ століття. Серед них — «Козаки в степу» Сергія Васильковського, «Родина художника» Кіріака Костанді, «Колядки» Миколи Пимоненка, «Буря вщухає» Івана Айвазовського, «Жіночий портрет» Костянтина Маковського, «Літня пора» Миколи Кримова тощо. «Знайди відгадку серед картин» — це командна гра, в якій діти разом шукають експонати, щоб почути історії про них.

До кінця зими в музеї діє експозиція «Освітня абетка», на якій представлені всі види образотворчого мистецтва. Експонати виставки допомагають закріпити новий матеріал та роздивитись графічні роботи, створені в різних техніках, декоративно-ужиткове мистецтво, православну ікону, скульптуру та живопис з колекції музею.

На згадку учасники отримують листівки із репродукціями творів. Пропонуємо такий вид знайомства зі світом мистецтва для школярів молодших та середніх класів а також для родин з дітьми. Замовити екскурсію можна за телефонами (0552)49-31-64, 49-30-12. Завітайте до музею!

На світлинах — учні Школи мистецтв №1 та школярі ЗОШ №31.

27 грудня музей приймав шановану гостю — саме в цей день херсонській художниці Олені Павлівні Рибальченко виповнилось 90 років. До цієї дати в музеї відкрилась експозиція «Художні співи Олени Рибальченко», яка налічує 69 робіт, подаровані музею від майстрині за довгі роки дружби. Привітати Олену Павлівну прийшли друзі, шанувальники її творчості, херсонські художники та представники херсонської громади. Захід, який вітальним словом відкрила директор музею, заслужений працівник культури України Аліна Доценко, відбувся у форматі дружньої зустрічі, де кожен з присутніх міг сказати кілька теплих слів та поділитись спогадами.

Привітати Олену Павлівну прийшли друзі, шанувальники її творчості, херсонські художники та представники херсонської громади. Захід, який вітальним словом відкрила директор музею, заслужений працівниккультури України Аліна Доценко, відбувся у форматі дружньої зустрічі, де кожен з присутніх міг сказати кілька теплих слів та поділитись спогадами.

Майстриня народилась 27 грудня 1928 р. в  місті Павлоград Дніпропетровської області. Закінчила  педучилище у Бородіні – селищі міського типу в Одеській області. Більше тридцяти років мешкала у Харкові, де працювала на станкобудівному заводі. Переїхала в Херсон на постійне місце проживання у 1984 р. У південному місті на Дніпрі і почалося її справжнє заняття малюванням, якому вона віддала своє серце. Першою спробою Рибальченко у живопису був пейзаж на балконній стіні у власній квартирі, про який схвально відгукнулися друзі та сусіди. Згодом Олена Павлівна починає писати олією сюжети на картоні.

Свої твори  спочатку нікому не показувала, проте доленосний випадок привів її до місцевого клубу художників-аматорів, де вона й почала брати участь у виставках. На початку 90-х років мисткиня  вже презентує свої картини в експозиційних залах  Херсонського художнього музею, а в 1993р. — в “Українському домі” у Києві на Всеукраїнській виставці художників-аматорів, де отримує диплом І ступеня. Так раптово, як і диво натхнення, прийшло її творче визнання.

Сьогодні творчий доробок Рибальченко налічує більше 500 живописних творів, які знаходяться у різних музеях країни, у художниці вдома або подаровані друзям, близьким та знайомим.

В Херсонському художньому музеї ім. О.О. Шовкуненка зберігається більше ста робіт майстрині, які є щедрим подарунком Олени Павлівни нашому місту. Вони присвячені українському селу, родині, коханню, природі. Їх гармонійно доповнюють полотна, в яких відбито образ нашого міста, що стало для художниці рідним.

Цікавою особливістю картин Рибальченко є тісний зв’язок з фольклором, поезією, піснею. Вона зображує народні гуляння, свята та звичаї, які були розповсюджені в Україні з давніх часів. Головні персонажі  картин майстрині — дівчата та парубки у національному одязі, які зустрічаються на побаченнях, мріють, сумують та радіють життю. (“Ой на Івана, та й на Купала…”, “А я щаслива, молода…”).

Сама художниця є успішною авторкою багатьох чудових віршів, присвячень, казок і притч, невеличких оповідань, в яких відображена народна мудрість, особистий життєвий досвід, віра у перемогу добрих сил, Божий суд та справедливість.  Кожна картина Рибальченко відзначається щирістю художнього вислову, піднесеним національним духом, безпосередністю образотворчої мови.

Експозиція виставки приурочена до 240-річчя від дня заснування  нашого міста і входить у великий виставковий проект, присвячений цій знаменній даті.
Херсон — адміністративний, промисловий та культурний центр півдня України.  Заснований у 1778 р. князем Потьомкіним, згідно указу  імператриці Катерини, він отримав  назву на честь давньогрецького міста Херсонеса Таврійського.

Історія Херсона  — надзвичайна, захоплююча та багата подіями, яким присвячена велика кількість творів херсонських митців.

Справжнім співцем рідної землі  і патріотом свого краю був Курнаков Г. В. Творча та громадська діяльність живописця  відзначені присвоєнням йому почесного звання Заслуженого діяча мистецтв України. В своїх творах митець намагається створити узагальнений епічний образ Херсонщини, з яким асоціюється могутній Дніпро та безмежні простори степів (Дніпровські простори. 1952). В невеличких невигадливих етюдних замальовках, майстер з любов’ю розповідає про рідне місто, де пройшло усе його життя (Окраїни Херсона. 1949; Ранньою весною у Гідропарку. 1967). Крім пейзажів митець залишив велику кількість яскравих натюрмортів, в яких, майже завжди, присутні його улюблені квіти: півонії, троянди, гладіолуси.

До історії українського мистецтва наш земляк Шовкуненко О. О. увійшов не тільки як видатний художник та майстер живопису. Важко переоцінити те значення, яке він відіграв у розвитку і становленні творчого процесу Херсонщини  та художньої освіти України в цілому. В експозиції представлено два полотна майстра – його відомі херсонські «Зелені базари» (1921; 1928). В цих, насичених повітрям і виконаних в блакитно-зеленій кольоровій гамі творах, митець відтворює свої враження від південних щедрот  міста, в якому народився.

Одним з фундаторів херсонської живописної школи був Ботько І. І. До художньої  спадщини майстра належать емоційно стримані та навпаки  яскраві пейзажі і натюрморти. Одна з тем творчості митця, яка була для нього дуже важливою,  пов’язана з Херсонським суднобудівним заводом (На рейді. 1960-ті рр.). Раннє полотно «На судноверфі» (1960) Заслуженого художника України Платонова А. Г. також занурює нас у повсякденність цього славетного херсонського підприємства.

В експозиції репрезентовано роботи  Трапенка В. М. та його сина Трапенка В.В., які зворушують стриманою кольоровою палітрою та простотою і виразністю почуттів (На річці Кошовій. 1988; Натюрморт з калиною. 2003), а також невеличке полотно видатного херсонського митця Петрова Г. П. – майстра пейзажу та  натюрморту, одного з найкращих акварелістів України. Петров завжди з захопленням писав  невибагливі херсонські краєвиди. Саме поетизації рідного краю він присвятив усе своє життя (Північна брама Херсонської фортеці. 1991).

Творчість наївних художників є одним з пластів сучасного мистецтва. Вона вимагає серйозного і вдумливого вивчення, в якому не може бути місця поверхневим та суб’єктивним судженням. Представники наївного мистецтва найчастіше запозичують свої сюжети з навколишнього життя, фольклору, релігійної міфології або власної фантазії. Окрасою експозиції є панорамні види рідного міста Сергєєва Г.С., ім’я якого увійшло у Всесвітню енциклопедію наївного мистецтва. Абсолютно свідомо художник використовує позитивну і життєстверджуючу блакитно-зелену кольорову гаму. Не дивлячись на те, що для його творів характерні певні умовності та спрощення, вони, наче маленькі оповідання про привабливі куточки рідного міста, дуже змістовні і розповідні (Старий Херсон. Морський причал. 1976; Херсонський базар до революції. 1978).

В експозиції представлено твори ще однієї представниці наївного мистецтва — Рибальченко О.П., яка є типовим художником-самородком. Не маючи художньої освіти, створюючи свої картини від щирого серця, мисткиня не уявляє  життя без малювання. Наше  місто, забудоване спорудами різних епох та архітектурних стилів,  виглядає в її полотнах дуже своєрідно (Морехідне училище у Херсоні. 1997; Херсонський художній музей).

В експозиції репрезентовані полотно Машницького В.А., який вмів дуже особливо бачити рідну землю і  гостро відчував пульс часу (Суднобудівний завод. Суботник. Обідня перерва. 1973), та два твори Беліча І.В., на яких зображено старовинні херсонські споруди (Яхт-клуб. Херсон. 2000; Старий телеграф. 1999).

Трохи ностальгічна експозиція невеликої виставки творів  херсонських митців, доповнена давніми фотографіями мешканців Херсона, є своєрідним подарунком співробітників музею херсонцям та гостям нашого міста, яких ми від душі поздоровляємо з значною ювілейною датою.