Posts Tagged ‘живопис’

«Жіноче обличчя природи»

Написано lara в . Опубликовано в Новости

Зміна пори року – одна з улюблених тем художників-пейзажистів. Весна визнається митцями найбільш благодатною в плані підбору творчого матеріалу. У роботах митців ХХ ст., представлених в експозиції, ми немов вдихаємо пряну свіжість повітря, чуємо дріб капелі і дзвінкий гомін птахів…

На виставці можна побачити весняні пейзажі, натюрморти та жіночі портрети провідних художників ХХ ст.

Весняне пробудження неможливе без квітів – різнокольорових, ніжних, чарівних. Дивлячись на фантастично-барвисті «Натюрморт на фоні моря» (1973) та «Українські квіти» (1976) неперевершеного українського живописця Миколи Глущенка, «Васильки та ромашки» (1966) пензля нашого славетного земляка Георгія Курнакова, ніжний «Букет мімози» (1930-ті рр.) послідовника імпресіоністичного напрямку у мистецтві Давида Штереберга, немов відчуваєш їх витончені аромати.

Експозиційний ряд прикрашає дуже своєрідне за кольорами, ліричне полотно Анатолія Платонова — одного з корифеїв пейзажного живопису Херсонщини (Весна в Седневі. 1976).

Ще одним послідовником імпресіонізму був відомий кримський митець Федір Захаров. Його робота «Весна» (1962) сповнена жаги до життя і любові до навколишнього світу.

Жіночий образ трансформується в рамках часу і стилю.

Родзинкою експозиції є яскраве полотно послідовника Товариства пересувних художніх виставок, члена петроградського Товариства художників-індивідуалістів Шарапова Д.П., яке носить відгомони салонного портрету (Жіночий портрет. 1920-30-ті рр.).

Твори херсонського митця Єгора Толкунова характеризуються неординарним і своєрідним живописним втіленням. Для них притаманна сміливість творчого пошуку, прагнення до вияву авторської індивідуальності. У своїх роботах художник демонструє абсолютно різну жінку: ніжну і мінливу (Чекання. 2006) або навпаки сміливу, іронічну та вибухову (Тетяна. 1996).

Яскравим доповненням експозиції є ніжний і витончений портрет дівчини у рожевому вбранні пензля Самуїла Невельштейна (Люся. 1975) та ліричне полотно відомого українського майстра Сергія Одайника, просякнуте вираженням любові матері до своєї маленької дитини (Сон. 1979).

Напередодні дня народження (21.03.1884) в експозиції репрезентовано твори Народного художника СРСР Олексія Шовкуненка, чиє ім’я носить Херсонський художній музей.

Всі представлені роботи характеризує поетична піднесеність, яскравість живопису та життєвість образів. Для кожного свого полотна митець створює оригінальну композицію, знаходить своєрідні художні і технічні прийоми зображення (Півонії і ромашки. 1950; За шиттям. 1940; Молодиця. 1938).

На виставці «Жіноче обличчя природи» представленй живопис ХХ ст. з колекції Херсонського обласного художнього музею ім. О.О.Шовкуненка.

«Микола Гепард. Асоціації»

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

11 жовтня в Херсонському обласному художньому музеї ім.Олексія Шовкуненка відкрилась виставка «Микола Гепард. Асоціації», присвячена Дню художника України. В залі представлено 46 графічних робіт відомого херсонського майстра, заслуженого художника України Миколи Анатолійовича Гепарда.

Виставку відкрила завідуюча науково-експозиційним відділом Наталія Кольцова, яка розповіла про ідею створення першої персональної виставки Миколи Гепарда в музеї та представила його присутнім.  Сам митець поділився концепцією своїх творів та розповів, чому для нього важливо представляти свої роботи на персональних виставках не часто — раніше художник робив це раз на десять років.

Автора привітали колеги по цеху, серед яких — молодий майстер-аматор Сергій Серко, який розповів історію знайомства з художником. Від імені лікарні ім.Є.Є Карабелеша, у дворику якого знаходиться одна з дерев’яних скульптур майстра, художника привітала директор закладу. На вернісаж завітали керівництво та  викладачі Херсонської художньої школи, викладачі та студенти Херсонського училища культури, творча молодь міста, друзі майстра, представники преси.

Митець провів невелику екскурсію по виставці та поділився власними секретами. У витончених творах Миколи Анатолійовича можна відчути умиротворення, спокій або експресію та динаміку. Фольклорні мотиви, міфологічні образи, ностальгічні замальовки, незвичайні птиці й риби, щемливі в своїй простоті пейзажі – все це породжує уява Миколи Гепарда, художня мова якого з кожним роком стає все більш різноманітною, багатшою та складнішою.

Творчість Миколи Гепарда також знайома кожному херсонцю по паркових скульптурах, які прикрашали затишні куточки нашого міста. Зараз в публічному просторі скульптуру майстра можна побачити на вулиці Суворова — це художнє різьблення на в’язі, яке потребує збереження та реставрації. Закликаємо усіх небайдужих херсонців взяти участь у проекті зі збереження дерева, що росте з часів славетного Суворова і не набагато молодше за Сполучені Штати Америки. Подробиці — https://firstregion.com.ua/novyny-hersonshhyny/v-hersone-gybnet-unykaln%d1%8bj-art-ob%d1%8aekt/?fbclid=IwAR361U8PSpViQcPZIz-Fk3aqw8BVoFbuYVuc5wjv15E-9f47f4PeeTraDUE.

Завітайте на виставку, щоб побачити оригінальні графічні твори майстра, роботи якого прикрашають музейні та приватні колекції України, Канади, США, Франції, Австрії, Німеччини, Португалії, Угорщини,  Росії.

Нова виставка «Пізнай себе» до Дня міста Херсона

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

11 вересня в Херсонському обласному художньому музеї ім.О.О.Шовкуненка відбулося урочисте відкриття першої, у стінах музею, персональної виставки «Пізнай себе» молодого херсонського художника Валерія Кописова.

З привітальним словом  на вернісажі виступили заступник голови ХОДА Світлана Чепіга, начальник Управління культури Світлана Думинська. Заступник директора з наукової роботи Владислава Дяченко та завідувач науково-експозиційним відділом Наталя Кольцова розповіли про творчу біографію художника та зміст виставки.

Виступаючі наголошували на тому, що важливо давати можливість молодим художникам показувати свою творчість у стінах музеїв, відкривати нові імена в сучасному мистецтві, залучати до музею різноманітну аудиторію. Заступник голови ХОДА Світлана Чепіга відмітила, що зі свого боку буде активно підтримувати та сприяти поглибленню співпраці молодих митців та Художнього музею.

Сам автор, представляючи свою виставку та розповідаючи про концепцію, закладену в неї, відзначив, що пізнання себе важливе не лише для кожної окремої особистості, але і соціуму загалом: «Пізнай себе і суспільство буде більш цікавим та гармонійним».

На відкритті були присутні художники-учасники Всеукраїнського пленеру на базі факультету Культури і мистецтв ХДУ, творча молодь Херсона, численні представники місцевих ЗМІ.

Завітайте на виставку!

#art_museum_ks #этоХерсон #цеХерсон #явхерсоне #khersonin#z_kherson #kherson #kherson_wow #kherson_news #rest_in_kherson#top_kherson #iseekherson #kherson_blog #khersononline #khersongram#kherson24 #kherson_lifestyle #khersontoday #kherson_life #visualkherson#timeout_kherson #ukraine_life_style #made_in_kherson #masterpiece #art#inspiration #excibition

 

Виставка православної ікони та церковної старовини

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Вставку «Православна ікона та церковна старовина» приурочено до Дня апостолів Петра і Павла, який відзначається 12 липня. В експозиції представлені твори іконопису кінця XVII — початку XXст. із зібрання Херсонського художнього музею.

Мистецтво іконопису має свої особливості. Воно набуло найбільшого розповсюдження у православ’ї, як один з провідних жанрів живопису. З прийняттям у 988 році християнства, до Київської Русі з Візантії прибувають перші ікони, які були невід’ємним атрибутом релігійного християнського культу. Місцеві майстри вчилися на високих взірцях візантійського іконопису, переймаючи досвід, нові для них естетичні та художні канони.

Слово «ікона» походить від грецького «ейкон» — образ, зображення. Іконографічне різноманіття священних зображень, їх тематичний розвиток займає чималий відрізок часу задовго до появи власне ікони — художньо виконаного священного образу на стійкій, твердій, невеликого розміру, як правило, дерев’яній основі. Поступово ікона змістовно збагачувалась і духовно поглиблювалась. За своїм призначенням вона наділена великою сакральністю, бо несе в собі максимальне наближення до божественного прототипу. За уявленням віруючих, ікона не замінює святого, а свідчить про його присутність, має властивості благодаті, захищає і зцілює. Образи, втілені в іконах, вважаються взірцем моральної чистоти і одухотвореності.

Матеріали, які використовуються в іконописі, можуть мати рослинне (дошка), мінеральне (пігменти фарб) і тваринне (яєчна основа темпери, рибний клей) походження.

Релігійний зміст ікон визначив не тільки строго канонізований характер зображення, а й вироблення своєрідної системи прийомів, які підпорядковуються смисловій суті образу, його духовному початку. Для ікон характерне умовно-площинне трактування зображення, ритмічність строгої композиції, виразність ліній і кольору.

В експозиції представлені різноманітні ізводи з зображенням найбільш шанованих в християнській релігії образів: Іісуса Христа, Діви Марії, євангелістів і апостолів (Спас у Силах. XVII ст.; Богоматір Феодоровська. XIX ст.; Богоматір Одигітрія. Поч. XXст.; Миколай Чудотворець. XIX ст.).

Широкого розповсюдження на Русі набули так звані «житійні ікони», де зазвичай, в середині композиції зображувався святий, а на полях, у прямокутних клеймах, події, які ілюструють його життя (Святий Миколай Чудотворець з житієм у срібному окладі. XIXст.; Страждання святих вликомучеників Киріака і Улити. ХІХст).

Прикладами ікон «північного письма» XVIIст. є образи Апостола Пилипа, Євангеліста Луки, Євангеліста Марка. Приземкуваті, міцні фігури святих втілюють у собі народні смаки та уявлення.

Кілька ікон експозиції дають уявлення про українську ікону, для якої характерним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Не зраджуючи духовним ідеалам, українські ікони демонструють своєрідне живописне трактування образів, ліричну та поетичну інтерпретацію релігійних сюжетів (Богоматір Вгамуй мої печалі. XIXст.; Апостол Андрій Першозваний. XIX ст.).

Експозицію доповнено зразками церковного декоративно-ужиткового мистецтва  (хрести, свічники, складні, натільні образки та ікони).

 

Анонс до Дня Конституції України

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Шановні відвідувачі!

До святкування Дня Конституції України, 28 червня запрошуємо Вас на День відкритих дверей у музеї! Вашій увазі буде представлено наступні виставки:

«Набуття суб’єктності» — персональна виставка сучасного українського художника Віктора Сидоренка;

«Українське та світове мистецтво» — живопис та скульптура ХVIII-ХХст. з колекції музею;

«Західноєвропейське мистецтво XVII – поч. XX ст.» — живопис, скульптура та декоративно-ужиткове мистецтво з колекції музею;

«Семантичний сюрреалізм Михайла Толстих» — персональна виставка живопису Михайла Толстих;

«Чарівні кольори Анатолія Бикова» — персональна виставка Анатолія Бикова, присвячена 80-річчю майстра.

Музейна експозиція працює з 9:00 до 16:00.

28 червня о 12:00 запрошуємо Вас також відвідати відкриту екскурсію «Українське мистецтво живопису». Екскурсія пройде у залах експозиції музею ХІХ – ХХ ст. Під час заходу буде розглянуто виникнення українських мистецьких шкіл та творчих художніх об’єднань Києва, Харкова, Одеси на прикладах життя та творчості таких майстрів пензля як Микола Пимоненко, Володимир Орловський, Евгеній Буковецький, Петро Левченко.

Запрошуємо на екскурсію! Вхід вільний.

Також з радістю анонсуємо одну з найцікавіших екскурсій Художнього музею — екскурсію на музейну вежу «Подорож у колиску часу», яка відбудеться 29 червня об 11:30!

Кому буде цікавий цей маршрут?.. Якщо ви любите історію свого міста, милуєтесь архітектурою початку ХХ століття, не можете байдуже пройти повз гарний будиночок — записуйтесь не вагаючись! А ще на вас чекатиме трохи дива… та Хранителька часу, яка має свої таємниці. Запрошуємо дорослих та дітей від 12 років! Вартість — 80грн. Екскурсійна група має обмежену кількість учасників, записатись можна за телефонами: 050-917-56-76, (0552)49-31-64.