Posts Tagged ‘живопис’

З днем народження, рідне місто!

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Експозиція виставки приурочена до 240-річчя від дня заснування  нашого міста і входить у великий виставковий проект, присвячений цій знаменній даті.
Херсон — адміністративний, промисловий та культурний центр півдня України.  Заснований у 1778 р. князем Потьомкіним, згідно указу  імператриці Катерини, він отримав  назву на честь давньогрецького міста Херсонеса Таврійського.

 

Історія Херсона  — надзвичайна, захоплююча та багата подіями, яким присвячена велика кількість творів херсонських митців.

Справжнім співцем рідної землі  і патріотом свого краю був Курнаков Г. В. Творча та громадська діяльність живописця  відзначені присвоєнням йому почесного звання Заслуженого діяча мистецтв України. В своїх творах митець намагається створити узагальнений епічний образ Херсонщини, з яким асоціюється могутній Дніпро та безмежні простори степів (Дніпровські простори. 1952). В невеличких невигадливих етюдних замальовках, майстер з любов’ю розповідає про рідне місто, де пройшло усе його життя (Окраїни Херсона. 1949; Ранньою весною у Гідропарку. 1967). Крім пейзажів митець залишив велику кількість яскравих натюрмортів, в яких, майже завжди, присутні його улюблені квіти: півонії, троянди, гладіолуси.

 

 

До історії українського мистецтва наш земляк Шовкуненко О. О. увійшов не тільки як видатний художник та майстер живопису. Важко переоцінити те значення, яке він відіграв у розвитку і становленні творчого процесу Херсонщини  та художньої освіти України в цілому. В експозиції представлено два полотна майстра – його відомі херсонські «Зелені базари» (1921; 1928). В цих, насичених повітрям і виконаних в блакитно-зеленій кольоровій гамі творах, митець відтворює свої враження від південних щедрот  міста, в якому народився.

 

 

Одним з фундаторів херсонської живописної школи був Ботько І. І. До художньої  спадщини майстра належать емоційно стримані та навпаки  яскраві пейзажі і натюрморти. Одна з тем творчості митця, яка була для нього дуже важливою,  пов’язана з Херсонським суднобудівним заводом (На рейді. 1960-ті рр.). Раннє полотно «На судноверфі» (1960) Заслуженого художника України Платонова А. Г. також занурює нас у повсякденність цього славетного херсонського підприємства.

 

 

В експозиції репрезентовано роботи  Трапенка В. М. та його сина Трапенка В.В., які зворушують стриманою кольоровою палітрою та простотою і виразністю почуттів (На річці Кошовій. 1988; Натюрморт з калиною. 2003), а також невеличке полотно видатного херсонського митця Петрова Г. П. – майстра пейзажу та  натюрморту, одного з найкращих акварелістів України. Петров завжди з захопленням писав  невибагливі херсонські краєвиди. Саме поетизації рідного краю він присвятив усе своє життя (Північна брама Херсонської фортеці. 1991).

Творчість наївних художників є одним з пластів сучасного мистецтва. Вона вимагає серйозного і вдумливого вивчення, в якому не може бути місця поверхневим та суб’єктивним судженням. Представники наївного мистецтва найчастіше запозичують свої сюжети з навколишнього життя, фольклору, релігійної міфології або власної фантазії. Окрасою експозиції є панорамні види рідного міста Сергєєва Г.С., ім’я якого увійшло у Всесвітню енциклопедію наївного мистецтва. Абсолютно свідомо художник використовує позитивну і життєстверджуючу блакитно-зелену кольорову гаму. Не дивлячись на те, що для його творів характерні певні умовності та спрощення, вони, наче маленькі оповідання про привабливі куточки рідного міста, дуже змістовні і розповідні (Старий Херсон. Морський причал. 1976; Херсонський базар до революції. 1978).

В експозиції представлено твори ще однієї представниці наївного мистецтва — Рибальченко О.П., яка є типовим художником-самородком. Не маючи художньої освіти, створюючи свої картини від щирого серця, мисткиня не уявляє  життя без малювання. Наше  місто, забудоване спорудами різних епох та архітектурних стилів,  виглядає в її полотнах дуже своєрідно (Морехідне училище у Херсоні. 1997; Херсонський художній музей).

В експозиції репрезентовані полотно Машницького В.А., який вмів дуже особливо бачити рідну землю і  гостро відчував пульс часу (Суднобудівний завод. Суботник. Обідня перерва. 1973), та два твори Беліча І.В., на яких зображено старовинні херсонські споруди (Яхт-клуб. Херсон. 2000; Старий телеграф. 1999).

Трохи ностальгічна експозиція невеликої виставки творів  херсонських митців, доповнена давніми фотографіями мешканців Херсона, є своєрідним подарунком співробітників музею херсонцям та гостям нашого міста, яких ми від душі поздоровляємо з значною ювілейною датою.

Всесвіт Валерія Моругіна

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Запрошуємо на відкриття виставки херсонського художника Валерія Моругіна, яке відбудеться 5 липня о 15:00. Вхід — вільний! В експозиції, що відкриває цикл виставок, приурочених до 240-річчя нашого міста, представлено близько 30 творів херсонського художника Моругіна Валерія Михайловича, люб’язно наданих музею для експонування приватними власниками.

Валерій Моругін народився 25 вересня 1946 р. в місті Гаврилов-Ям Ярославської області. Вищу освіту здобув в Московському технологічному інституті, де навчався на художньому факультеті.

У 1972 р. був прийнятий художником-дессінатором (дизайнер текстилю, художник по тканинах та програміст вишивального обладнання) 1-ї категорії на Херсонський бавовняний комбінат. Він дуже легко і гармонійно влився в творчий колектив. Його товариші по роботі справедливо відзначали легкість і чистоту ліній, жвавість ідей і особливий авторський почерк майстра. Багато зі створених ним ескізів тканин отримували найвищу оцінку, після чого приймалися в якості промислових зразків на всій території Радянського Союзу.

Моругін  мешкав і працював у Херсоні, однак творчість майстра перебуває поза масштабами певного міста чи країни, вона звертається до всього людства, спрямовує кожну душу до високої естетики, етики, моралі, нетлінних духовних цінностей, до пізнання невідомого у Всесвіті. Картини живуть, випромінюючи симфонію фарб та  енергію образів, які для багатьох шанувальників художника стали джерелом світла, любові та надії. Роботам митця притаманна насиченість символами, прочитання яких відкриває глибинний сенс його творів.

Останні два десятиліття життя майстра були відзначені філософськими роздумами, пошуками сенсу і духовних основ буття, які втілилися  в серію живописних та графічних творів. Ми бачимо зовсім іншого Моругіна – художника-косміста, на світогляд якого дуже сильно вплинули вчення Миколи Костянтиновича Реріха. Валерій Михайлович був людиною таємничою. Він не завжди давав назви своїм картинам, надаючи право глядачеві на власне  їх сприйняття. Співробітники музею прийняли рішення не змінювати традиції майстра, справедливо вважаючи, що не можуть взяти на себе право робити це замість автора. Ми пропонуємо замислитись над цім нашим шановним відвідувачам.

Митець пішов з життя 8 липня 2010 р. На жаль, значна частина його творчої спадщини, що зберігалася на Херсонському бавовняному комбінаті, загублена назавжди. Деякі ескізи і живописні полотна знаходяться в приватних зібраннях, музейних колекціях та є власністю доньки художника. Співробітники музею висловлюють особливу подяку керівнику «Центру Валерія Моругіна» Скидановій Ірині Миколаївні за допомогу в організації виставки та надану можливість  побачити роботи художника, які раніше не експонувалися.

Чекаємо на Вас у музеї!

 

 

 

#ПодаруйАндріюМрію — благодійний аукціон

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Запрошуємо всіх на благодійний аукціон, що відбудеться 14 червня о 15:00 у приміщенні Херсонського обласного художнього музею ім.О.О.Шовкуненка. Ідея запросити Андрія Лещинського до музею належить директору, заслуженому працівнику культури України, Аліні Доценко, яка побачила роботи талановитого юнака в соціальних мережах та запропонувала допомогу. Формат аукціону допоможе фінансово підтримати молодого художника. Стартова ціна лота 300 грн. Зібрані кошти підуть на комп’ютерне приладдя та навчання талановитого юнака Андрія Лещинського.

Андрій Лещинський – людина з інвалідністю, яка знаходить в собі сили та натхнення для творчості, вдосконалює свою майстерність та вже є впізнаваним місцевим художником. Андрій буде присутній на заході особисто, де розповість свою історію злетів, падінь, натхнення та відчаю. А ще на всіх очікуватиме майстер-клас з живопису від майстра, і звісно, його нова колекція картин для аукціону!

Андрій проживає у геріатричному пансіонаті  м.Каховки. Активно бере участь у різних спортивних змаганнях та малює без рук. Рік тому Благодійний Фонд «Майбутнє Херсонщини» зібрав невелику суму з мистецького аукціону, де відомі художники пожертвували свої роботи на його користь, щоб придбати творче приладдя для хлопця. За рік Андрій навчався ремеслу та наполегливо малював, щоб виправдати довіру всіх, хто його підтримував і продовжує це робити.

Ми не агітуємо допомагати Андрію, ми  пропонуємо дати йому вудку і навчити рибалити. За рік Андрій, завдяки продажу власних картин, зміг самостійно придбати собі комп’ютер, а тепер прагне надати своїй творчості новий вектор у медіа просторі.

Придбання спеціального приладдя дасть можливість Андрію створювати авторський ай-ті продукт та зробити важливий крок у кар’єрному розвитку, стати фінансово незалежним художником. Важливим для хлопця є спілкування з людьми, якого в стінах пансіонату катастрофічно не вистачає. Тож, ваша увага та моральна підтримка є також важливими.

Чекаємо всіх небайдужих! 

 

Виставка «Західноєвропейське мистецтво»

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

В експозиції  представлено 21 твір майстрів західноєвропейського мистецтва із зібрання Херсонського художнього музею. У більшості, це роботи з приватної колекції М.І. Корніловської, що надійшли в музей в 1977 р., згідно заповіту їх власниці.

 

Кожен окремий твір — це приклад приналежності авторів до різноманітних європейських художніх шкіл. Англійський станковий живопис репрезентовано твором Пітера Лелі ( 1618-1680, справжнє ім’я Пітер Ван дер Фас), учня відомого фламандського художника Антоніса Ван Дейка. Пітер Лелі був провідним художником Англії у часи реставрації монархії Стюартів (1660-1680 рр.). Працюючи при дворі Карла II, він написав велику кількість парадних портретів для англійської аристократії. Полотно «Дама з собачкою» дає уяву як про ідеал краси, що панував у вищих колах суспільства, так і про придворне портретне мистецтво в цілому.

 

Німецький живопис XVIII століття представлений полотном Кристофеля Любинецького (1660-1728). На картині «Сцена у шинку» зображено гультяїв, які бешкетують на дружній вечірці. Образний стрій та темний колорит викликає асоціації з творами старовинних  майстрів Нідерландів, для яких було характерним зображення приватного життя людини  саме під час розваг і відпочинку.

У мистецтві Німеччини XIX століття одержали розвиток такі художні напрями як романтизм та реалізм. На полотні «У монастирського настоятеля» (1859) Августа фон Байєра (1803/1804-1875) зображені фігура ченця на тлі напівкруглих арок порталу та інтер’єр монастиря.  Картина, створена у стилі пізнього німецького романтизму, перейнята відчуттям таємничості, недомовленості, що підсилюються за допомогою світлотіньових контрастів.

 

Італійську школу живопису представлено твором невідомого майстра першої половини XVIII століття. Репрезентативне полотно «Портрет духовної особи і хлопчика» є одним з найкращих творів колекції музею. Бельгієць Франц Ферлут (1795-1872)  жив і працював в Італії. Його архітектурний пейзаж «Руїни Форуму» (XIX ст.) являє собою характерний зразок пізньоакадемічного живопису середини XIX ст. з умовним колоритом та чітким розділом на три плани  театралізованої статичної композиції.

 

Окрасою експозиції є неперевершені гравюри російського художника та гравера Мосолова М.С. (1846-1914) , завдяки яким  ми маємо можливість доторкнутися до творчості всесвітньо відомого голландського живописця, рисувальника, гравера Рембрандта Харменса ван Рейна (1606-1669).

 

Експозицію доповнюють  твори  французьких скульпторів Мена П’єр Жюля (Бик. XIX ст.), Меленга Ет’єна Марі (Пилип Орлеанський і Людовик XV. XIX ст.) та роботи  невідомих  майстрів (Ландснехт, що спирається на рушницю. 1895; Паоло Веронезе. Друга половина ХІХ ст.)  Особливу увагу привертає скульптура з бронзи, яка є механічним репродукуванням з  надгробка Лоренцо Медічі, виконаним у 1523-1531 рр. всесвітньо відомим італійським майстром Мікеланджело Буанаротті (1475-1564).

Історична картина кінця XVII — початку XIXст.

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

В залі виставки «Історична картина кінця XVII — початку XIXст.» представлено 15 живописних та скульптурних робіт з колекції музею.

Історичний жанр — один з основних в образотворчому мистецтві, він часто переплітається з іншими жанрами — портретом, пейзажем, побутовим, батальним, міфологічним та релігійним. Твори історичного жанру присвячені подіям, діячам та соціально-значущим явищам в історії суспільства.

В експозиції представлено панорамний пейзаж «Пейзаж у Балканах» (ХІХ ст.) П.П.Верещагіна, жанрову сцену «з життя простих людей» Л.Є.Воротілкіна (Відставний солдат, який просить милостиню. Перша половина ХІХ ст.), історичне полотно «Засідання міністрів» В.І. Якобі.

DSC_0303

 

Окрасою експозиції є парний жіночий та чоловічий портрети пензля провінційного майстра початку ХІХ ст. За спогадами однієї з мешканок Херсона, можливо  саме ці роботи прикрашали одне з приміщень херсонської клінічної лікарні ім.Тропіних. На підрамниках полотен зберігся напис «Собствен. Рахман….», що може вказувати на приналежність даних зображень до сімейства Григорія Миколайовича Рахманова, який обіймав пост херсонського губернатора з 1810 по 1820 рр. Пошук у цьому напрямку буде продовжено.

DSC_0023

 

Гордістю музейної колекції є ікони Свято-Катерининського собору. Дві ікони невідомих майстрів «Жертвопринесення Авраама» (ХVІІст.) та «Зняття з хреста» (ХІХст.) також представлено на виставці. Часто до історичної тематики зверталися відомі скульптори. Одним з таких митців був Є. О.Лансере — талановитий майстер, який є автором багатьох жанрових скульптур, що відрізняються влучністю спостереження та етнографічною точністю: «Святослав по дорозі до Царгороду» (1886р.).

DSC_0079

Експозицію доповнюють старовинні порцелянові вази, виконані наприкінці ХІХ ст. на Імператорському фарфоровому заводі (Санкт-Петербург). Особливий інтерес представляє ваза, яка є порцеляновою копією (1893р.) відомої у всьому світі срібної амфори, знайденої  у 1862р. видатним археологом І.Є.Забеліним (1820-1908 рр.) під час розкопок на скіфському царському кургані Чортомлик (поблизу м. Нікополь Запорізької обл.).

Запрошуємо подивитись виставку «Історична картина XVII-XIXст.»!

DSC_0299

DSC_0301